2.2 ќснови WAP-протоколу.

Wireless Application Protocol (WAP) представл¤Ї собою наб≥р мов та ≥нструмент≥в, утворюючих ≥нфраструктуру дл¤ впровадженн¤ нових послуг моб≥льного звТ¤зку. ƒо традиц≥йних послуг моб≥льного звТ¤зку в≥днос¤тьс¤ перш за все так≥ серв≥си, ¤к звичайн≥ переговори та коротк≥ текстов≥ пов≥домленн¤ (SMS-пов≥домленн¤ в мереж≥ GSM). јле ¤к показуЇ практика, все це не так вже й зручно, та ≥ не дуже дружньо по в≥дношенню до користувача. WAP† суттЇво розширюЇ наб≥р таких послуг, дозвол¤Ї впроваджувати серв≥си, схож≥ з тими, що пропонуютьс¤ в† World Wide Web.

—тек протокол≥в† WAP базуЇтьс¤ на класичн≥й сем≥р≥внев≥й модел≥ OSI (Open System Interconnection) ≥ включаЇ в себе чотири основн≥ складов≥ ≥ одну специф≥кац≥ю самого високого р≥вн¤ - WAE (Wireless Application Environment). —тандарт† WAE описуЇ WML Ц мову розм≥тки, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ створенн¤ ≥нформац≥йних стор≥нок, та мову WMLScript. ÷ей р≥вень в≥дпов≥даЇ р≥вню додатк≥в в ≤нтернет≥. —кладов≥ стека WAP перерахован≥ нижче.

Ј        —тандарт прикладного р≥вн¤ WTA (Wireless Telephone Application) описуЇ спос≥б створенн¤ та взаЇмод≥њ спец≥альних операторських серв≥с≥в: автоматичний б≥лл≥нг, ≥нформац≥йн≥ бюлетен≥.

Ј        ѕротокол сеансового р≥вн¤ WSP (Wireless Session Protocol) м≥стить в соб≥ два протоколи. ѕерший в≥дпов≥даЇ за встановленн¤, п≥дтримку, завершенн¤ та в≥дновленн¤ звТ¤зку з терм≥налом. ќстаннЇ Ї перевагою WSP.  л≥Їнт не платить за хвилини звТ¤зку по моб≥льному телефону в той час, коли передача даних непотр≥бна. WSP також в≥дпов≥даЇ за обм≥н даними м≥ж взаЇмод≥ючими додатками кл≥Їнт-сервер. WSP забезпечуЇ вс≥ серв≥си, надан≥ HTTP верс≥њ 1.1, але в б≥нарн≥й форм≥. ¬ WSP використовуЇтьс¤ серв≥с capability negotiation, ¤кий забезпечуЇ можлив≥сть використанн¤ додаткових метод≥в запиту. Ќа додачу, можливе Упроштовхуванн¤Ф ≥нформац≥њ з сервера на кл≥Їнтський терм≥нал (в контекст≥ ≥снуючоњ сес≥њ або без, з п≥дтвердженн¤м або без), асинхронн≥ одночасн≥ мультизапити кл≥Їнта. ƒругий протокол в≥дпов≥даЇ за немережеву службу, за додатки, д≥юч≥ локально ≥ не потребуюч≥† передач≥ даних та њх п≥дтвердженн¤.

Ј        –≥вень транзакц≥й, котрий обробл¤Ї окрем≥ пакети зТЇднанн¤, реал≥зуЇтьс¤ протоколом WTP (Wireless Transaction Protocol). Ќа в≥дм≥ну в≥д HTML WML Ц мова, основана на пов≥домленн¤х, а не на потоц≥ даних. ” WTP Ї два типи пов≥домлень Ц керуюч≥ та несуч≥ дан≥. WSP ≥ WTP разом повн≥стю в≥дпов≥дають протоколу HTTP з ≤нтернет-модел≥.

Ј        ѕротокол передач≥ WDP (Wireless Datagram Protocol), м≥стить в своњй в основ≥ класичн≥† TCP/IP та UDP/IP. Ќад основним протоколом передач≥ WDP дл¤ забезпеченн¤ безпеки та шифруванн¤ даних в зТЇднанн≥ введений протокол - WTSL (Wireless Transport Security Layer). WTSL в залежност≥ в≥д типу передач≥, займаЇтьс¤ шифруванн¤м/дешифруванн¤м коду та передаЇ його дал≥. ѕ≥дтримуЇтьс¤ процедура встановленн¤ безпечного зТЇднанн¤, ¤ка називаЇтьс¤ в WAP handshake. “обто WTLS в≥дпов≥даЇ р≥вню TLS/SSL.

ќстанн≥й, ф≥зичний р≥вень характеризуЇ спос≥б передач≥ даних в еф≥р≥. –озробники† WAP постаралис¤ зробити цю частину специф≥кац≥њ ¤к можна б≥льш гнучкою, щоб серв≥сом могли користуватис¤ вс≥, не залежно в≥д того, ¤кий стандарт моб≥льного звТ¤зку п≥дтримуЇ терм≥нал. ¬ верс≥њ† WAP 1.0 в ¤кост≥ нос≥¤ (так називають використовуваний ф≥зичний комун≥кац≥йний протокол) пропонувавс¤ виключно SMS. “аке положенн¤ справ не влаштовувало багатьох оператор≥в (а саме, не передбачавс¤ протокол дл¤ аналогових мереж). “ому через чотири м≥с¤ц≥ зТ¤вилас¤ верс≥¤ 1.1, в котру були додан≥: —DPD дл¤ аналогових ст≥льникових телефон≥в, USSD, класичний CSD, GPRS дл¤ цифрових мереж. ” специф≥кац≥њ WAP 1.2 також зд≥йснена п≥дтримка стандарту UMTS (Universal Mobile Telephone Service), б≥льш в≥домого зараз ¤к 3G. «г≥дно протоколу WAP, вже ≥снуючий ≤нтренет-контент безпосередньо на кл≥Їнтський пристр≥й (телефон) не передаЇтьс¤. –обота в режим≥ контента кл≥Їнтським пристроЇм поки неможлива через велику к≥льк≥сть проблем. ќсновна проблема пол¤гаЇ в тому, що в ≤нтернет ≥нформац≥¤ представлена в форм≥ †HTML-стор≥нок. –обота з ними розрахована на швидкий звТ¤зок, потужний процесор, великий обТЇм памТ¤т≥, велик≥ екрани, мультимед≥йне обладнанн¤, а також може вимагати ефективних механ≥зм≥в введенн¤ ≥нформац≥њ. ¬с≥ ц≥ вимоги без проблем виконуютьс¤ на звичайному компТютер≥. ќднак моб≥льн≥ телефони мають дуже пов≥льн≥ процесори ≥ невеликий обТЇм памТ¤т≥.  р≥м того, канал звТ¤зку в≥др≥зн¤Їтьс¤ дуже низькою пропускною здатн≥стю та нест≥йким звТ¤зком, а механ≥зми введенн¤ ≥нформац≥њ дуже незручн≥. Ѕ≥льш≥сть ≥снуючих HTML-стор≥нок просто не будуть працювати в таких умовах. WAP використовуЇ нову мову розм≥тки - Wireless Markup Language (WML), б≥льш просту, але б≥льш строго визначену, н≥ж HTML. ¬ WAP використовуЇтьс¤ також мова скрипт≥в − WMLScript, ¤ка представл¤Ї собою спрощену верс≥ю JavaScript, та св≥й формат растрових зображень − Wireless Bitmap, або WBMP.

ѕротокол HTTP сам по соб≥ недостатн≥й дл¤ використанн¤ в бездротових системах. ¬икористовуючи екв≥валентн≥ HTTP, але б≥нарн≥ та стиснен≥ формати, можна знизити розм≥ри пересилаЇмих пов≥домлень з сотень до всього на всього дек≥лькох байт в рамках одного запиту. —аме цьому WAP визначаЇ новий стек протокол≥в. ќднак дл¤ того, щоб остаточно спростити задачу розробки серв≥с≥в, в WAP пропонуЇтьс¤ використовувати шлюз м≥ж моб≥льним терм≥налом ≥ сервером Ц провайдером ≥нформац≥њ.

 

ћал. 2.1. —хема роботи WAP-серв≥с≥в.

—хема роботи WAP-серв≥с≥в, ¤кщо не вдаватис¤ в техн≥чн≥ детал≥, надто проста ≥ нараховуЇ три основних компонента.

1.   WAP-м≥кробраузер, розташований в ст≥льниковому телефон≥ або ≥ншому пристроњ.†

2.   шлюз, так званий WAP-gateway, ¤кий в≥дпов≥даЇ за перетворенн¤ й передачу пакет≥в, що йдуть в≥д моб≥льного пристрою в ≤нтернет.

3.   сервер з WML- ≥ WMLS-контентом.

¬ ¤кост≥ м≥кробраузера може виступати моб≥льний терм≥нал або емул¤тор. –≥зниц¤ м≥ж терм≥налом та емул¤тором лише в тому, що в терм≥нал≥ обовТ¤зково буде вбудована, принаймн≥, частина стеку протокол≥в WAP, а емул¤тор може скористатис¤ TCP/IP ≥ займатис¤ т≥льки в≥зуал≥зац≥Їю WML.

—ес≥¤ починаЇтьс¤ ≥з запиту на отриманн¤ де¤коњ ≥нформац≥њ, ¤кий пр¤муЇ по протоколу WSP з моб≥льного пристрою на WAP-шлюз. WAP-gateway транслюЇ цей запит в класичний HTTPRequest. “ому провайдери ≥нформац≥њ можуть використовувати будь-¤кий HTTP-сервер, застосовуючи будь-¤к≥ ≥снуюч≥ розробки дл¤ створенн¤ серв≥с≥в та њх адм≥н≥струванн¤. ƒал≥ з'Їднанн¤ з сервером† контентом зд≥йснюЇтьс¤ по звичайн≥й схем≥ ≤нтернет-з'Їднанн¤.  оли завантаженн¤ необх≥дноњ WML-стор≥нки завершене, WML комп≥люЇтьс¤ gateway-сервером в б≥нарну форму, що дозвол¤Ї забезпечити велику швидк≥сть обм≥ну ≥нформац≥Їю. ѕри необх≥дност≥ (зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й, передача конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ) п≥дключаЇтьс¤ WTSL (протокол захищеного з'Їднанн¤), ≥ вм≥ст шифруЇтьс¤.

як ми можемо бачити, схема роботи WAP мало чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д схеми п≥дключенн¤ локальноњ мереж≥ до ≤нтернету. ≤ в тому ≥ в ≥ншому випадку Ї протокол дл¤ внутр≥шньоњ роботи, протокол дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ з ≤нтернету, ≥ Ї спец≥альний шлюз, ¤кий в≥дпов≥даЇ за забезпеченн¤ перетворенн¤ пакет≥в дл¤ сум≥сност≥ з р≥зними протоколами.

Ќа сьогодн≥шн≥й день ≥снуЇ дек≥лька вбудовуваних м≥кробраузер≥в. Ќайб≥льш в≥домий Ц в≥д компан≥њ Unwired Planet (UP); в≥н застосовуЇтьс¤ в WAP-телефонах Alcatel, Motorola, Samsung. Nokia ≥ Ericsson мають своњ р≥шенн¤, кр≥м того, ≥снують модел≥ телефон≥в (Benefon, Sony), ¤к≥ використовують ѕ« в≥д Microsoft - Mobile Explorer.

≤снуюч≥ м≥кробраузери мають своњ особливост≥. якщо говорити про параметри, ¤к≥ мають значенн¤ при розробц≥ серв≥с≥в, то тут м≥кробраузери, ¤к видно з табл. 2.1, перш за все розр≥зн¤ютьс¤ максимальним розм≥ром завантажуваноњ колоди (в даному випадку обТЇмом завантажуЇмого за один сеанс контента).

“аблиц¤ 2.1.

–озм≥р завантажуЇмих колод дл¤ браузер≥в р≥зних виробник≥в

*¬ р≥зних модел¤х телефон≥в можуть застосовувати р≥зноман≥тн≥ реал≥зац≥њ браузера, налаштован≥ п≥д можливост≥ конкретного телефону.

2.2.1 —ерверне програмне забезпеченн¤.

ѕрограмне забезпеченн¤ дл¤ WAP-сервер≥в також достатньо р≥зноман≥тно. –≥зн≥ пакети пропонуютьс¤ ¤к компан≥¤ми, працюючими на ринку моб≥льного звТ¤зку, так ≥ приватними розробниками.

 омпан≥¤ Nokia пропонуЇ дек≥лька продукт≥в дл¤ WAP. ѕерший з них це − Nokia Activ Server.

Nokia Activ Server − це в≥дкрита платформа дл¤ обТЇднанн¤ в моб≥льну мережу ≥снуючих ≥нтранет- ≥ екстранет-серв≥с≥в та ≥нформац≥йних систем. ÷ей продукт пропонуЇ готову арх≥тектуру дл¤ розробки послуг моб≥льного звТ¤зку. Nokia Activ Server може використовуватись ≥ ¤к шлюз до HTTP-серверам в ≤нтернет, ≥ ¤к окремий додаток, забезпечуючий звТ¤зок з р≥зноман≥тними системами. ¬ останньому випадку використовуЇтьс¤† Java-сервлети ≥ Nokia Activ Server API.

Nokia Activ Server п≥дтримуЇ багато р≥зних нос≥њв (SMS, CSD). —ервер, розрахований на роботу з платформами Windows NT ≥ Solaris; дл¤ його роботи необх≥дна на¤вн≥сть на машин≥ Java Runtime Enviroment ≥ Hotspot Engine. ўо стосуЇтьс¤ апаратних вимог, рекомендована конф≥гурац≥¤:† 256 ћбайт памТ¤т≥, два процесора Pentium III.

ƒругий продукт − це Nokia Artuse WAP Gateway, ¤кий повТ¤зуЇ ≤нтернет (або ≥нтранет) ≥ моб≥льн≥ мереж≥. ÷ей шлюз волод≥Ї наступними можливост¤ми:

Ј        п≥дтримка стандарту WAP;

Ј        WAP Push-технолог≥¤;

Ј        п≥дтримка cookies;

Ј        WAP-безпека ≥ безпечний звТ¤зок в ≤нтернет;

Ј        сум≥сн≥сть з попередн≥ми верс≥¤ми;

Ј        сум≥сн≥сть з р≥зноман≥тними технолог≥¤ми та платформами.

Nokia Artuse WAP Gateway забезпечуЇ дл¤ моб≥льного звТ¤зку доступ до р≥зних ≤нтернет-серв≥с≥в, завд¤ки чому ≥нформац≥¤ з ≤нтернет (наприклад, заголовки новин, курси валют та ц≥нних папер≥в, результати спортивних змагань) можна отримати на прот¤з≥ дек≥лькох секунд. WAP-шлюз також дозвол¤Ї застосовувати пристроњ з п≥дтримкою WAP дл¤ доступу до Web-додатк≥в (наприклад, туристичним та банк≥вським послугам в мереж≥).

ѕредставл¤Ї ≥нтерес ≥ такий продукт, ¤к Nokia WAP Toolkit 2.1 − середовище дл¤ створенн¤, тестуванн¤ та демонстрац≥њ WAP-додатк≥в. Ќаб≥р утил≥т Nokia WAP Toolkit включаЇ в себе ≥нструменти дл¤ створенн¤ WML-стор≥нок, скрипт≥в на WMLScript, з включенн¤м WBMP-граф≥ки; засоби в≥длагодженн¤ ≥ симул¤тор WAP-додатк≥в на телефонах, оснащених п≥дтримкою WAP. ¬ останньому рел≥з≥ Ї можлив≥сть використанн¤ push-технолог≥¤, тобто доставки "незапрошенного" контенту. ¬ цьому випадку звТ¤зок ≥н≥ц≥юЇтьс¤ не кл≥Їнтом, а сервером (це використовуЇтьс¤ дл¤ розповсюдженн¤ новин, реклами тощо).

ѕробна верс≥¤ Nokia Activ Server ≥ останн¤ верс≥¤ WAP Toolkit (безкоштовна) доступн≥ на сайт≥ Nokia (http://www.nokia.com/wap)

¬ласн≥ розробки в ц≥й област≥ маЇ ≥ концерн Ericsson. –озробникам пропонуЇтьс¤ два продукта − Ericsson WAP/Gateway Proxy ≥ Jambala WAP Gateway. ќбидва пакети − це комплексн≥ р≥шенн¤ дл¤ орган≥зац≥њ на баз≥ оператор≥в моб≥льного звТ¤зку доступу до† WAP-серв≥с≥в; вони включають gateway-сервер з можлив≥стю рекомп≥л¤ц≥њ HTML-стор≥нок в WML, ≥нтерфейс дл¤ WTA, п≥дтримку SMS-gateway, CSD та ≥нше. Ќажаль, сам≥ продукти не мають демо- чи пробних верс≥й, проте абсолютно безкоштовно доступний Ericsson Application Toolkit − наб≥р засоб≥в дл¤ розробки ≥ анал≥зу WML-стор≥нок (http://www.ericsson.com/).

 р≥м того, Ericsson пропонуЇ WapIDE − ≥нтегроване середовище розробки WAP-додатк≥в. ѕродукт даЇ можлив≥сть операторам ст≥льникового звТ¤зку, провайдерам ≥нформац≥њ, розробникам додатк≥в та будь-¤к≥й ≥нш≥й за≥нтересован≥й сторон≥ розробл¤ти ≥ тестувати реальн≥ WAP-додатки.

 р≥м продукт≥в в≥д Nokia та Ericsson, ≥снуЇ велика к≥льк≥сть продукт≥в в≥д ≥нших виробник≥в. —еред них найб≥льший ≥нтерес представл¤Ї проект† Kannel. ¬≥н був заснований компан≥Їю Wapit Ltd. (учасники WAP Forum) л≥том 1999 р. « метою розробки в≥льно розповсюджуваного gateway-сервера дл¤ UNIX-платформ. повноц≥нний ≥снуЇ також верс≥¤ Kannel п≥д Windows, адаптована п≥д цю ќ— ф≥рмою Wapme (http://kannel.dev.wapme.net/).

ѕрограмн≥ вимоги в≥дкритоњ верс≥њ Kannel:

Ј      комп≥л¤тор —, засоби розробки та ≥нш≥ утил≥ти;

Ј      б≥бл≥отека gnome-xml, верс≥¤ не нижче 2.2.0;

Ј      GNU;

Ј      Posix threads (pthread.h);

Ј      GNU Bison 1.28 (¤кщо ви збираЇтесь зм≥нювати WMLScript-комп≥л¤тор);

Ј      ≥нструменти дл¤ роботи з мовою розм≥тки DocBook (jade, jadetex), ¤кщо ви збираЇтесь створювати свою документац≥ю.

¬имоги до апаратноњ частини менш строг≥. Ќа даний момент Kannel ще не тестувавс¤ на р≥зних платформах, тому поки можна т≥льки сказати, що продукт нормально працюЇ на платформ≥ PC (Pentium II 400 ћ√ц, 128 ћбайт памТ¤т≥). ѕри таких параметрах система може одночасно обслуговувати дек≥лькох користувач≥в без особливих проблем. ¬ подальшому розробники Kannel планують довести к≥льк≥сть одночасно оброблюваних запит≥в до дек≥лькох сотень. јпаратн≥ вимоги дл¤ Windows-платформи аналог≥чн≥.

ƒл¤ розташуванн¤ WML-контента достатньо скористатис¤ будь-¤ким HTTP-сервером. Ѕ≥льш≥сть набор≥в ≥нструмент≥в вход¤ть в склад безкоштовно розповсюджуваних сервер≥в; так, з комплектом програм в≥д Ericsson розповсюджуЇтьс¤ Xitami Web Server. ≤снуЇ т≥льки одна умова - сервер необх≥дно зконф≥гурувати, так, щоб в≥н розп≥знавав WML- ≥ WMLS-файли та встановлював в≥дпов≥дний MIME Content-Type (табл. 2.2).

“аблиц¤ 2.2.

“ипи WAP-документ≥в.

 

2.2.1.1 Ќалаштуванн¤ сервера Apache дл¤ роботи з wap протоколом.

Ќайпрост≥ший шл¤х створити св≥й WAP сервер - це вз¤ти за основу звичайний HTTP-сервер. Ќайкраще вз¤ти Apache. якщо ж ви захочете побачити, динам≥чне наповненн¤, то краще використовувати серверн≥ сценар≥њ мови PHP. «вичайно, ≥ Apache ≥ PHP створен≥ дл¤ обслуговуванн¤ HTML стор≥нок ≥ HTML-браузер≥в, але вони досить добре будуть працювати ≥ дл¤ WAP-сум≥сних WML-браузер≥в, дл¤ цього потр≥бно налаштувати сервер.

¬ажливо налаштувати HTTP сервер таким чином, щоб WML браузер знав, що в≥н одержуЇ саме WML, а не HTML стор≥нки. ÷е робитьс¤ шл¤хом редагуванн¤м MIME тип≥в. «вичайному HTML документу в≥дпов≥даЇ MIME тип text/html. ќднак, дл¤ WAP браузер≥в, ¤к≥ не здатн≥ розум≥ти HTML, MIME тип повинний бути ≥ншим. ј саме в≥дпов≥дати MIME типам з таблиц≥ 2.2.

Ќеобх≥дно додати нижченаведен≥ MIME типи в конф≥гурац≥ю Apache http-сервера. ƒл¤ цього потр≥бно зайти на сервер за допомогою програми Telnet чи SSH ≥ вже там в онлайновому редактор≥ в≥дредагувати файл httpd.conf (у б≥льш старих верс≥¤х srm.conf), ¤кий зазвичай знаходитьс¤ в директор≥њ /usr/local/apache/conf/. «найд≥ть у ньому секц≥ю AddType ≥ додайте туди так≥ р¤дки:

# MIMETypesforWAP
AddTypetext/vnd.wap.wml .wml
AddTypeimage/vnd.wap.wbmp .wbmp
AddTypeapplication/vnd.wap.wmlc .wmlc
AddTypetext/vnd.wap.wmlscript .wmls
AddTypeapplication/vnd.wap.wmlscriptc .wmlsc

 

ƒал≥ необх≥дно зберегти файл ≥ перезапустити apache (дл¤ Apache п≥д Windows перезапускати не обов'¤зково).

” випадку, ¤кщо ви не маЇте прав адм≥н≥стратора на сервер≥, ви можете додати ц≥ типи дл¤ кожноњ директор≥њ окремо. ƒл¤ цього необх≥дно пом≥стити в кожну директор≥ю, що буде м≥стити WML файли, файл .htaccess (¤кщо ваш хост≥нг провайдер дозволив керувати цими файлами) з наступним вм≥стом:

DirectoryIndexindex.wml
AddTypetext/vnd.wap.wmlwml
AddTypeapplication/vnd.wap.wmlcwmlc
AddTypetext/vnd.wap.wmlscriptwmls
AddTypeapplication/vnd.wap.wmlscriptcwmlsc
AddTypeimage/vnd.wap.wbmpwbmp

 

DirectoryIndex index.wml - необх≥дний дл¤ того, щоб за замовчуванн¤м першим завантажувавс¤ Wap документ.

ѕерев≥рка: створ≥ть файл index.wml ≥ перев≥рте правильн≥сть роботи сервера.

 

<?xml version="1.0"?>
<!DOCTYPE wml PUBLIC "-//WAPFORUM//DTD WML 1.1//EN"
"http://www.wapforum.org/DTD/wml_1.1.xml">
<wml>
<card id="card1" title="My Wap Page">
<p>Hello world - this is my first wap card!</p>
<p><a href="#card2">Go to the second card</a></p>
</card>
<card id="card2" title="Second Card">
<p>This is my second wap card!</p>
<p><a href="#card1">Go back to the first card</a></p>
</card>
</WML>
 

¬ашим в≥дв≥дувачам прийдетьс¤ повн≥стю набирати адресу вашого сервера, що, дл¤ багатьох з них, може ви¤витис¤ непростою задачею. “ому корисно ставити на себе посиланн¤ в ¤кому-небудь WAP-портал≥.† якщо "www" стало стандартним преф≥ксом дл¤ HTTP сервер≥в, то "wap" стаЇ таким дл¤ WAP сервер≥в.

 

2.2.1.2 Ќалаштуванн¤ сервера MS IIS дл¤ роботи з wap протоколом.

¬ам не потр≥бно ≥нсталювати новий WAP сервер дл¤ використанн¤ WAP протоколу. ¬и можете просто включити wap протокол в ваш MS IIS сервер. ƒл¤ цього необх≥дно мати верс≥ю сервера не нижчою MS IIS 4.0, ¤ка входить у Option Pack, ≥ виконати наступн≥ кроки:

1.   ¬≥дкрити Microsoft Management Console (MMC), ≥ правою кнопкою миш≥ натиснути на ≥мен≥ комп'ютера в ¤кий хочете включити WAP протокол.

2.   ¬ибер≥ть пункт ¬ластивост≥.

3.   «найд≥ть закладку Computer MIME Map heading у Internet Information Server, там буде таблиц¤ на¤вних тип≥в.

4.   Ќатисн≥ть кнопку "New Type".

5.   ¬вед≥ть wml в поле Associated Extension.

6.   ¬вед≥ть text/vnd.wap.wml в поле Content MIME.

ѕовторити з пункту 4 по 6 дл¤ вс≥х MIME тип≥в з таблиц≥ 2.2.

ѕ≥сл¤ додаванн¤ вс≥х MIME тип≥в документ≥в, ви можете створювати своњ WML документи зг≥дно стандарту. јле ¤кщо ви хочете додати на ваш сайт динам≥чност≥ ≥ виводити дан≥ з Ѕƒ, то необх≥дно додати у ваш≥ ASP файли всього один р¤док:

<% response.ContentType = "text/vnd.wap.wml" %>

2.3 WAP та звук.

ѕрограма компан≥њ Sontora, що поЇднуЇ потокове web-ор≥Їнтоване ауд≥о й протокол WAP, називаЇтьс¤ Mob≥Cast. ѕочаткова ≥де¤, що тепер усп≥шно реал≥зовуЇтьс¤, повинна зв≥льнити к≥нцевого користувача в≥д необх≥дност≥ купувати новий спец≥ально модиф≥кований телефон ≥ зробити своњ послуги придатним дл¤ власник≥в WAP 1.2-сум≥сних пристроњв, що вже широко представлен≥ на ринку.

Mob≥Cast ц≥лком сум≥сна з ц≥лою групою стандарт≥в ≥ продукт≥в − RealServer, W≥ndows Med≥a Serv≥ces, чи потоковий MP3 server. Mob≥Cast пропонуЇ досить багато послуг дл¤ к≥нцевих користувач≥в, наприклад, трансл¤ц≥¤ рад≥останц≥й в ≤nternet (дуже розповсюджена сьогодн≥ можлив≥сть) або замовленн¤ MP3-файл≥в. ясно, що де¤к≥ з них, звичайно, ж, будуть не безкоштовними.  л≥Їнти Mob≥Cast зможуть заплатити за них у режим≥ онлайн за допомогою свого моб≥льного телефону.

ѕредставники Sontora належать до т≥Їњ категор≥њ людей, що бачать майбутнЇ в технолог≥њ WAP ≥, отже, бачать у н≥й велик≥ д≥лов≥ перспективи дл¤ себе. —учасна верс≥¤ WAP може запропонувати текстов≥ можливост≥, основну граф≥ку, а також звук.

Mob≥Cast розробл¤Їтьс¤ дл¤ моб≥льних мереж третього покол≥нн¤ (3G), з врахуванн¤м наданоњ ними високошвидк≥сноњ передач≥ даних. ѕроте, де¤к≥ послуги ц≥лком доступн≥ на поточних мережах. јдже, використовуючи нов≥ GPRS чи HSCSD технолог≥њ також можливо дос¤гати пор≥вн¤но високих швидкостей передач≥ цифрових даних.

ћожливост≥ комб≥нац≥њ WAP ≥ звуку практично необмежен≥ ≥ пропонують в≥дм≥нну можлив≥сть дл¤ постачальник≥в контента, що обслуговують к≥нцевих користувач≥в потоковим ауд≥о ≥ ¤к≥ хочуть запустити (чи запустили) послуги WAP.  онтент-провайдери можуть вз¤ти участь у проект≥ Mob≥Cast, щоб отримати можлив≥сть приймати участь у бета-тестуванн≥.

 

2.4 WAP 2.0 нов≥ можливост≥.

2.4.1 ≤н≥ц≥ал≥зац≥¤ та Profile.

ѕроцес ≥н≥ц≥ал≥зац≥њ ≥деолог≥њ стандарту позначають терм≥ном "provisioning". ѕерекласти це слово в даному контекст≥ довол≥ складно. Ќайб≥льш близьким аналогом Ї конф≥гуруванн¤. ¬† WAP-сум≥сних пристро¤х конф≥гуруванн¤ включаЇ в себе два етапи (мал. 2.2): на першому (bootstrap) визначаЇтьс¤ базова ≥нформац≥¤ (адреса прокс≥-сервер≥в, технолог≥¤ комун≥кац≥њ, система безпеки та ≥нше), а на другому − в≥дбуваЇтьс¤ неперервне оновленн¤ параметр≥в в залежност≥ в≥д зм≥ни ситуац≥њ (Generic Provisioning).

 

ћал. 2.2.† ≈тапи конф≥гуруванн¤ WAPЦсум≥сних пристроњв.

Ќа випадок† навмисного перекручуванн¤ установок апарата розробники WAP 2.0 передбачили на¤вн≥сть базовоњ конф≥гурац≥њ, дан≥ котроњ не можуть бути зм≥нен≥ н≥ TPS (Trusted Provisioning Server) провайдера, н≥ користувачем. ™дина операц≥¤ доступна власнику апарата − поповненн¤ прив≥лейованого набору установок† персонал≥зованою ≥нформац≥Їю, таких ¤к вх≥д в систему, парол≥, сертиф≥кати автентичност≥, ключ≥ шифруванн¤ тощо. «в≥сно, в визначений момент апарат буде керуватис¤ текучими установками, однак завжди збер≥гаЇтьс¤ можлив≥сть повернутис¤ до базовоњ конф≥гурац≥њ.

якщо вище ми говорили про мережев≥ установки, то зараз ми розгл¤немо конф≥гурац≥ю пристрою. UAProf (User Agent Profile) −так скорочено називаЇтьс¤ структура даних, ¤ка описуЇ можливост≥ конкретного терм≥нала.† ¬ документац≥њ до першоњ верс≥њ WAP акцент був зроблений на розташуванн¤ проф≥л≥в пристроњв в Internet, безпосередньо на сайтах виробник≥в. ¬ друг≥й верс≥њ стандарту перевага в≥ддаЇтьс¤ локальному збереженню ц≥Їњ ≥нформац≥њ. ¬ ¤кост≥ форми запису вибраний пропонуЇмий зараз консорц≥умом† W3C формат Composite Capabilities/Preferences Profile (CC/PP), а в ¤кост≥ УмовиФ − Resource Description Framework (RDF). ¬казан≥ стандарти не залишатьс¤† прив≥леЇм моб≥льних телефон≥в, оск≥льки основною областю њх, використанн¤ повинн≥ стати Web-терм≥нали.

¬ свому природному вигл¤д≥ RDF волод≥Ї частковоњ сум≥сн≥стю з XML, однак в текст≥ специф≥кац≥њ п≥дкреслюЇтьс¤ його неповнота. ѕроф≥ль† под≥лений на блоки, або компоненти, ¤к≥ охоплюють вс≥ основн≥ аспекти роботи терм≥нала: HardwarePlatform, SoftwarePlatform, BrowserUA, NetworkCharacteristics, WapCharacteristics, PushCharacteristics. Ќ≥що не заважаЇ додавати нов≥ блоки по бажанню виробника. ўоб стало зрозум≥лим, про що йде мова нижче наведен≥ найб≥льш характерн≥ елементи RDF-проф≥лю:

 

<?xml version="1.0"?>
<RDF xmlns="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:prf="http://www.wapforum.org/profiles/UAPROF/ccppschema-20010430#">
<prf:component>
<rdf:Description ID="HardwarePlatform">
<rdf:type resource="http://www.wapforum.org/profiles/UAPROF/ccppschema-20010430# HardwarePlatform"/>
<prf:ScreenSize>
121x87
</prf:ScreenSize>
<prf:Model>R999</prf:Model>
<prf:ColorCapable>
No</prf:ColorCapable>
<prf:ImageCapable>
Yes
</prf:ImageCapable>

 

 онцепц≥¤ UAProf в першу чергу ц≥кава продуманою схемою взаЇмод≥њ з серверами − постачальниками контента. ѕри п≥дключен≥ до мереж≥ терм≥нал може передати св≥й проф≥ль WAP- ≥ push-шлюзам провайдера, котр≥ будуть його збер≥гати не т≥льки на прот¤з≥ поточноњ сес≥њ, але ≥ в випадку ≥њ зупинки. ¬играш пол¤гаЇ в тому, що така схема зв≥льн¤Ї моб≥льний терм≥нал в≥д необх≥дност≥ при кожному запит≥ заново передавати св≥й проф≥ль.  р≥м того, шлюзи автоматично будуть намагатис¤ перетворити поступаючу ≥нформац≥ю в потр≥бний формат (Profile Matching). ѕередбачен дуже корисний механ≥зм доповненн¤ проф≥лю р≥зноман≥тними правилами-обмеженн¤ми, обумовленими особливост¤ми мереж≥ провайдера. “аким чином, прокс≥-сервери отримують право вписувати нов≥ розд≥ли в передаваЇм≥ ≥ кешируЇм≥ проф≥л≥. “ак що в тому, що ви ≥нколи не можете отримати потр≥бну УрассылкуФ, може бути† винний не ваш апарат, а ваш оператор.

 

2.4.2 ѕрограмн≥ ≥нтерфейси WTA, WAE ≥ EFI.

¬ моб≥льному терм≥нал≥ WAP "влада" над апаратними засобами под≥лена м≥ж трьома основними компонентами: WAE, WTA ≥ EFI (мал. 2.3). ѕерша абрев≥атура означаЇ WAP Application Environment, що досл≥вно перекладаЇтьс¤ ¤к середовище виконанн¤ додатк≥в WAP (тобто браузера, поштового кл≥Їнта тощо). WTA розшифровуЇтьс¤ ¤к WAP Telephony Applications − компонент, ¤кий забезпечуЇ поповненн¤ арсеналу засоб≥в управл≥нн¤ телефонним звТ¤зком, мр≥¤, ¤ка так ≥ не стала поки що реальн≥стю. ≤ на к≥нець, EFI − External Functionality Interface, з найб≥льш загадковою сутн≥стю. « цього компоненту ми ≥ почнемо розгл¤д програмних ≥нтерфейс≥в.

 

ћал. 2.3. –озпод≥л ресурс≥в WTA, WAE ≥ EFI в WAP-терм≥налах.

—труктура EFI вигл¤даЇ досить складно (мал. 2.4), хоча ¤к в ц≥лому, так ≥ покомпонентно ≥њ призначенн¤ очевидне. ¬ основу покладен≥ EF Entity, котр≥ Ї ф≥зичними або, ¤кщо точн≥ше сказати, програмними реал≥зац≥¤ми конкретних функц≥й EFI. ƒо числа таких функц≥й в≥дноситьс¤, наприклад, обслуговуванн¤ р≥зноман≥тних додаткових пристроњв (фотокамер, блок≥в памТ¤т≥, Bluetooth-чип≥в).

 

ћал. 2.4. —труктура EFI.

—воЇр≥дним високор≥вневим ≥нтерфейсом до EF Entity Ї† EF Unit. Unit'ам дозволено комб≥нувати можливост≥ в≥дразу дек≥лькох EF Entity дл¤ наданн¤ де¤ких специф≥чних серв≥с≥в. ѕром≥жний прошарок м≥ж EFI ≥ WAE, ¤кий займаЇтьс¤ збиранн¤м, збер≥ганн¤м та наданн¤м ≥нформац≥њ про вс≥ модул≥ ≥ класи† EFI, називаЇтьс¤ EF Broker.

WTA-серв≥с складаЇтьс¤ з двох компонент≥в: WTA User-agent ≥ WTAI (Wireless Telephony Applications Interface). якщо WTA User-agent здатний самост≥йно обробл¤ти виникаюч≥ под≥њ, то WTAI − не, що ≥нше, ¤к б≥бл≥отека функц≥й. —ерв≥сом WTAI користуютьс¤ ≥ WTA User-agent, ≥ WAE User-agent. «м≥ст такого розд≥лу† пол¤гаЇ в розмежуванн≥ повноважень агента WTA ≥ компонент≥в середовища WAE: перший не повинен обробл¤ти запити, адресован≥ останн≥м. ¬ результат≥ виключаЇтьс¤ зайва пром≥жна ланка при операц≥¤х типу "click-to-phone", коли пр¤мо на карт≥ WML розташовуЇтьс¤ посиланн¤ на телефонний номер. ¬ ¤кост≥ приклад≥в застосуванн¤ функц≥й WTA наведемо найб≥льш актуальн≥: виб≥р одного дзв≥нка з дек≥лькох, виб≥р реакц≥њ на кожний з дзв≥нк≥в (перенаправленн¤ автов≥дпов≥дачу або ≥ншому абоненту, в≥дправленн¤ спец≥ального пов≥домленн¤ викликаючому), оперуванн¤ голосовою поштою (автов≥дпов≥дачем), веденн¤ журналу виклик≥в з можлив≥стю передзовонити абоненту одним натисненн¤м клав≥ш≥.

ќск≥льки агент WTA незалежний, то ≥ повноваженн¤ його широк≥: обробка де¤ких телефонних под≥й ≥нод≥ потребуЇ додаткових даних, тому WTA User-agent маЇ доступ до користувацького ≥нтерфейсу, п≥дсистеми збереженн¤ ≥нформац≥њ ≥ вбудованих функц≥й терм≥нала (наприклад, телефонноњ книги). ѕамТ¤ть терм≥нала використовуЇтьс¤ дл¤ попереднього кешуванн¤ даних, необх≥дних дл¤ роботи того чи ≥ншого мережевого WTA-серв≥са. “ак, розробник може заздалег≥дь записати в SIM-карту або ѕѕ«ѕ телефона контент, затребуваний ¤кими-небудь загальновживаними функц≥¤ми, що значно прискорить њх, ≥н≥ц≥ал≥зац≥ю. ¬ загальному, под≥њ† WTA асоц≥юютьс¤ (bind) з так званими каналами (channels), котр≥, в свою чергу, визначають URL шуканого контента.  анали доступн≥ через користувацький ≥нтерфейс терм≥нала.

ѕартнером терм≥нального стеку† WTA з≥ сторони мереж≥ провайдера Ї WTA Server, ¤кий визначаЇ наб≥р серв≥с≥в (голосова пошта, автов≥дпов≥дач тощо) ≥† супроводжуючого њх контента. «ТЇднанн¤ з телефонним сервером зазвичай зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою ун≥версального† WAP-шлюза.

ќсоблива увага в WAP 2.0 прид≥лена безпец≥. ≤стинними признаютьс¤ т≥льки т≥ сервери† WTA, котр≥ працюють через локальний Trusted WAP Gateway провайдера. Ќа кожну операц≥ю, повТ¤зану з генерац≥Їю телефонного виклику, в користувача повинний бути запитаний дозв≥л. ƒозволи бувають трьох тип≥в: blanket permission − надаЇтьс¤ виконуван≥й задач≥ на багатократне використанн¤ визначеного набору функц≥й WTA; context permission − аналог≥чний попередньому дозволу, але д≥Ї т≥льки в рамках заданого контексту; single action permission − надаЇтьс¤ дл¤ однократного виклику функц≥њ.

 онтент, звТ¤заний з обслуговуванн¤м телефонних додатк≥в, збер≥гаЇтьс¤ у формат≥ WTA-WML − п≥дмножина мови WML 1.0. ќкрем≥ документи (карти WTA-WML, обТЇкти WMLScript, будь-¤к≥ файли, сум≥сн≥ з≥ специф≥кац≥¤ми WML), тут називаютьс¤ ресурсами, а пакети посилань на них − каналами.  анали − це конгломерати карт та колод, ¤к≥ належать одному серв≥су, ≥нод≥ вони можуть под≥л¤ти м≥ж собою загальн≥ файли ресурс≥в.

Ќа мал. 2.5 в≥дображена структура WAP Application Framework. як видно, WAE, по праву центрального елементу програмноњ арх≥тектури моб≥льного терм≥нала, включаЇ в себе велику к≥льк≥сть компонент≥в. ƒе¤к≥ з цих компонент ми опишемо нижче.

 

ћал. 2.5. —труктура WAP Application Framework.

2.4.3 WML ≥ WMLScript.

—творюючи другу верс≥ю мови WML, учасники форума WAP поклали в ≥њ основу XHTML, котрий, по сут≥, представл¤Ї собою HTML 4, перевизначений за допомогою XML. WML представлений в вид≥ розширень базового д≥алекту XHTML-Basic, ¤к це ≥ було передбачено стандартом. “ака р≥зка зм≥на базису викликала по¤ву ефекта п≥д назвою Угостра синтаксична несум≥сн≥стьФ з† WML1. ¬насл≥док цього виникла необх≥дн≥сть в Ум≥льтисистемнихФ браузерах, п≥дтримуючих обидв≥ верс≥њ мови, в спец≥альних† модул¤х дл¤ WAP Gateway, а також п≥дготовку альтернативних вар≥ант≥в контента.

ƒо переваг революц≥йних зм≥н можна в≥днести автоматичну сум≥сн≥сть WML2 браузера з документами XHTML-Basic. ўе одн≥Їю перевагою Ї введенн¤ таблицею стил≥в − аналога CSS. ¬ ¤кост≥ еталону був вибраний формат CSS Mobile Profile, п≥дготовлений ком≥тетом W3C дл¤ портативних терм≥нал≥в. ѕроте, ¤к у вс≥х попередн≥х випадках, WAP Forum не зм≥г або не захот≥в довести почате до лог≥чного к≥нц¤:† WAP CSS лише частково сум≥сний з вказаним форматом, ≥ повний перех≥д оч≥куЇтьс¤ в майбутньому. ѕоловинчат≥сть р≥шень по¤снюЇтьс¤ тим, що WML1 виконував так≥ функц≥њ ≥ м≥стив так≥ елементи, котр≥ неможливо поки що виразити за допомогою XHTML-Basic або CSS Mobile Profile. “ам, де зам≥на була можливою, вона була зроблена, а, де н≥ − за допомогою спец≥ального ключового слова "wml:" введен≥ елементи попередньоњ верс≥њ.

 

2.4.4 Push-серв≥с

¬заЇмод≥¤ з ≥н≥ц≥атором доставки контента в≥дбуваЇтьс¤ зазвичай через WAP Push Gateway. ≤нод≥ його посередництво стаЇ життЇво необх≥дним, наприклад, коли терм≥нал ≥ постачальник ≥нформац≥њ не можуть знайти Усп≥льнийФ протокол. ѕеретворенн¤ формат≥в, а також наданн¤ ≥н≥ц≥атору передач≥ в≥домостей про можливост≥ терм≥нала Ї основними функц≥¤ми сервера. ƒ≥алог м≥ж сторонами-учасниками процесу зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою двох протокол≥в: м≥ж терм≥налом ≥ шлюзом − це† OTA (Over-The-Air), словник, ¤кого складають XML-пов≥домленн¤, ≥ м≥ж сервером-≥н≥ц≥атором доставки ≥ шлюзом − PAP (Push Access Protocol). ¬ залежност≥ в≥д протоколу нижнього р≥вн¤ до назви OTA додають р≥зн≥ суф≥кси: OTA-WSP, OTA-HTTP. ¬ласне субТЇкт push-доставки упаковуЇтьс¤ в MIME-пов≥домленн¤ з заголовками, ¤к≥ представл¤ють собою сум≥ш з стандартних HTTP headers ≥ додаткових WAP headers. ¬ загаловках розташовуютьс¤ в≥домост≥ про додаток-отримувач (оск≥льки один порт може бути под≥лений м≥ж дек≥лькома), адреса ≥н≥ц≥атора доставки, тип контента, к≥нцевий строк вживанн¤ тощо. ƒоставка зд≥йснюЇтьс¤ з встановленн¤м зТЇднанн¤ ≥ без нього. ќстанн≥й вар≥ант реал≥зуЇтьс¤ виключно за допомогою протоколу WSP.

 

2.4.5 WSP

јбрев≥атура WSP розшифровуЇтьс¤ ¤к Wireless Session Protocol, ≥ застосовуЇтьс¤ цей мережевий р≥вень дл¤ керуванн¤ передачею даних. ѕротокол п≥дтримуЇ асинхронн≥ запити, котр≥ економл¤ть час при використанн≥ ненад≥йного та пов≥льного каналу звТ¤зку. ѕ≥д асинхронн≥стю тут ми розум≥Їмо посл≥довну видачу пакет≥в запит≥в без оч≥куванн¤ в≥дпов≥дей на кожний з них.

ўоб легше було, зрозум≥ти роль та призначенн¤ WSP, перерахуЇмо основн≥ типи запит≥в: Connect, Suspend, Resume, MethodInvoke ≥ Push.  ожний запит маЇ наб≥р обовТ¤зкових та необовТ¤зкових параметр≥в. Ќаприклад, дл¤ простенького Connect це будуть Address (комб≥нац≥¤ з Client Address ≥ Server Address), Body, Headers (сум≥сний з HTTP), Capabilities (дов≥льний наб≥р параметр≥в, ¤к≥ описують можливост≥ терм≥налу або серв≥су, так≥ ¤к найб≥льший розм≥р пов≥домленн¤, кодуванн¤ заголовка тощо), Status ≥†† Request URI. “акож в ¤кост≥ параметра необх≥дно вказати Transaction Identifier − ≥ндекс, ¤кий дозвол¤Ї розр≥зн¤ти пов≥домленн¤, згенерован≥ у в≥дпов≥дь на пакет запит≥в в асинхронному режим≥.

ўо стосуЇтьс¤ WTP (Wireless Transaction Protocol), то дл¤ визначенн¤ його м≥сц¤ в ≥Їрарх≥њ WAP достатньо сказати, що WTP займаЇтьс¤ практичною реал≥зац≥Їю системи односторонн≥х, над≥йних ≥ ненад≥йних запит≥в, котрими користуЇтьс¤ WSP дл¤ орган≥зац≥њ сес≥њ з встановленн¤м звТ¤зку.

 

2.4.6 ‘ормати даних, засоби та способи збереженн¤ й передач≥.

™ два способи в≥дображенн¤ значк≥в-п≥ктограм: стандартний наб≥р символ≥в Unicode ≥ граф≥чн≥ зображенн¤. Ќезважаючи на очевидну перевагу компактних UTF-символ≥в (максимум 4 байта) над ресурсном≥сткою граф≥кою, дл¤ реал≥зац≥њ таких можливостей, ¤к ан≥мац≥¤, прийшлось п≥ти на компром≥с. ¬же п≥дготовлена велика† б≥бл≥отека-словник зображень.

¬ загальному розд≥л, ¤кий декларуЇ стандартн≥ типи даних дл¤ WAP-пристроњв, небагатий. ¬ даний час ун≥ф≥кован≥ т≥льки формати запису м≥жнародних та м≥жм≥ських код≥в, символьн≥ посл≥довност≥ набору, елементи адресноњ книги ≥ DTMF-посл≥довност≥ (Dual Tone Multi-Frequency). « набору формат≥в обм≥ну контактною ≥нформац≥Їю попул¤рними Ї vCard ≥ vCalendar.

« формат≥в файл≥в особливоњ уваги заслужив т≥льки WBMP (Wireless BMP), котрий був унасл≥дуваний з попередньоњ верс≥њ WAP, на перший погл¤д, без зм≥н. WBMP п≥дтримуЇ виключно чорно-б≥л≥ зображенн¤ (без градац≥њ ¤скравост≥), що зн≥маЇ необх≥дн≥сть таблиц≥ кольор≥в. Ќедивл¤чись на спрощенн¤, можливий запис ан≥мац≥њ на 15 кадр≥в. ¬с≥ ≥нш≥ типи файл≥в залишен≥ на розсуд специф≥кац≥њ MIME, що, не буде недол≥ком, оск≥льки це покращуЇ сум≥сн≥сть з загальновизнаними та прийн¤тими стандартами.

—ерв≥с MMS, призначений в першу чергу дл¤ передач≥ мультимед≥йних пов≥домлень (зображенн¤, в≥део, ауд≥о). јле не т≥льки њх. јрх≥тектура серв≥са (мал. 2.6 ) не ор≥Їнтована на режим реального часу, а пов≥домленн¤ в≥дправл¤ютьс¤ за допомогою сервер≥в MMS Proxy-Relay ≥ тимчасово (до встановленн¤ звТ¤зку з рецип≥Їнтом) можуть збер≥гатис¤ на серверах MMS. ѕередбачений обм≥н пов≥домленн¤ми з поштовою системою† Internet. Ќа MMS Proxy-Relay покладена задача† перетворенн¤ MMS в MIME з в≥дпов≥дною зам≥ною заголовноњ ≥нформац≥њ. «аголовки, ¤к≥ не мають аналог≥в в формат≥† MIME, кодуютьс¤ за допомогою преф≥кс≥в X-Mms, котр≥ будуть просто про≥гнорован≥ кл≥Їнтом, несум≥сним з MMS. ќднак на¤вн≥сть таких преф≥кс≥в дозволить пот≥м в≥дновити вих≥дний вид пов≥домленн¤ дл¤ подальшого пересиланн¤ на ≥нший моб≥льний терм≥нал.

 

ћал. 2.6.† јрх≥тектура MMS-серв≥су.

ќск≥льки питанн¤ перетворенн¤ зн¤то, то стаЇ можливим завантаженн¤ MIME-пов≥домлень з в≥ддалених поштових сервер≥в POP3 або IMAP. «≥ сторони терм≥нала орган≥зац≥Їю процесу створенн¤ ≥ пересилки MMS займаЇтьс¤ MMS User-agent. ƒл¤ економ≥њ пропускноњ здатност≥ зм≥ст та заголовки MMS-пов≥домлень перетворюютьс¤ в байткодову форму.

ƒуже незвично вигл¤даЇ декларац≥¤ такоњ екзотики, ¤к MMS-презентац≥њ. ¬ пов≥домленн¤ нар¤ду з мультимед≥йним контентом може бути впроваджений сценар≥й, ¤кий визначаЇ посл≥довн≥сть показу. ¬ ¤кост≥ мови пропонуЇтьс¤ використовувати WML або SMIL (динам≥чне розширенн¤ XML).

ѕроектуючи систему збер≥ганн¤ даних, учасники WAP-форуму намагались† домогтис¤ максимальноњ под≥бност≥ з найб≥льш розповсюдженою структурою: файл − каталог − нос≥й. ўоб побудувати ≥Їрарх≥ю, котра л¤гла в основу WAP Persistent Storage Interface, необх≥дно зам≥нити слово УфайлФ на "Storage objects", нос≥й − на "Storage medium", а слово "каталог" залиши в спокоњ. «м≥ст виразу "Storage medium" випливаЇ з≥ списку значень цього параметру: EEPROM, FLASH, SIM, SmartCard ≥ т. д.

≤Їрарх≥¤ структурних елемент≥в п≥дсистеми збереженн¤ разом з≥ вс≥ма атрибутами показана на мал. 2.7 ќтримана картина мало чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д стандартноњ файловоњ арх≥тектури ѕ . ƒодатки WAE розп≥знають ресурси† WAP Persistent Storage Interface шл¤хом зверненн¤ до перераховуючих (enumeration) функц≥¤м, котр≥ повертають ≥нформац≥ю про тип ≥ можливост≥ "Storage medium" в ц≥лому, а також про ≥снуючу систему каталог≥в.

ћал. 2.7. ≤Їрарх≥¤ структурних елемент≥в п≥дсистеми збереженн¤.

Ќа транспортному р≥вн≥ WAP 2 розташован≥ два протоколи передач≥ даних:† WDP (Wireless Datagram Protocol) ≥ WTP (Wireless Transaction Protocol), причому один паразитуЇ на ≥ншим. ќстанн≥й був коротко описаний вище.

«агальне керуванн¤ стеком WDP зд≥йснюЇ WDP Management Entity, в задач≥, котроњ входить в≥дстежуванн¤ зовн≥шн≥х по в≥дношенню до протоколу зм≥н. Ќаприклад, цей компонент повинен зреагувати на пов≥домленн¤ про недос¤жн≥сть бездротовоњ мереж≥, зменшенн¤ зар¤ду батарењ або небажанн¤ користувача п≥дтримувати зТЇднанн¤. ѕомилки, ¤к≥ виникають безпосередньо в процес≥ обм≥ну дейтаграмами, в≥дстежуютьс¤ ≥ коректуютьс¤ за допомогою керуючого протоколу WCMP (Wireless Control Message Protocol).

ўо стосуЇтьс¤ ф≥зичного р≥вн¤, то WDP працюЇ поверх вс≥х основних ф≥зичних протокол≥в передач≥ символьних даних: SMS, USSD, GSM Circuit-Switched Data, GPRS, Cell Broadcast, ANSI-136, CDPD, CDMA, PDC, iDEN, FLEX ≥ ReFLEX, PHS, DataTAC, TETRA ≥ Mobitex. ќск≥льки не завжди вибрана система забезпечуЇ необх≥дну довжину пакета, то особливе значенн¤ надаЇтьс¤ факту на¤вност≥ або в≥дсутност≥ в стеку спец≥ал≥зованоњ реал≥зац≥њ функц≥њ сегментац≥њ та складанн¤ − SAR (Segmentation & Re-Assembly). ƒл¤ розпод≥лу поступаючих пакет≥в м≥ж дек≥лькома додатками використовуЇтьс¤ традиц≥йний механ≥зм призначенн¤ порт≥в.

 

2.5 WAP в ”крањн≥.

8 серпн¤ 2000 р. компан≥¤ UMC, у св≥й час першою запропонувавша послуги моб≥льного зв'¤зку в ”крањн≥, пов≥домила про початок наданн¤ своњм абонентам новоњ послуги п≥д назвою Prost≥r − WAP-сайт, на ¤кому з≥брана р≥зноман≥тна ≥нформац≥¤, читати ¤ку абоненти зможуть на диспле¤х своњх телефон≥в.

Prost≥r пропонуЇ кл≥Їнтам м≥жнародн≥ й украњнськ≥ новини, новини рег≥он≥в, спортивну ≥нформац≥ю, курси валют, прогноз погоди, гороскоп ≥ доб≥рку анекдот≥в.  р≥м того, на сайт≥ можна д≥знатис¤ про ситуац≥ю на дорогах столиц≥ ≥ нав≥ть перев≥рити маршрут посилки, в≥дправленоњ через службу DHL.

јбоненти новоњ служби можуть також приймати ≥ в≥дправл¤ти електронну пошту пр¤мо з≥ свого моб≥льного телефону.

—користатис¤ послугами Prost≥r може кожен кл≥Їнт UMC, що маЇ контракт на послуги GSM ≥, в≥дпов≥дно, WAP-телефон. ÷≥лком можливо, що дл¤ цього прийдетьс¤ купити ще один апарат. ѕрот¤гом† першого м≥с¤ц¤ ц¤ послуга була безкоштовна.

≤нформац≥йне наповненн¤ служби Prost≥r забезпечують в≥дом≥ украњнськ≥ постачальники контента − GALA.Net, ≥нформац≥йне агентство ”Ќ≤јЌ, англомовна газета Ky≥vPost.

ўе один оператор мереж≥ GSM 900 в ”крањн≥ почав 2000 року пропонувати послугу "ћоб≥льний ≤нтернет" − це компан≥¤ " ињвстар GSM". ¬она з травн¤ 2000 року ввела в режим тестовоњ експлуатац≥њ св≥й WAP-сервер. ўоб зробити висновок про розмах новоњ ≥н≥ц≥ативи компан≥њ, перерахуЇмо лише к≥лька основних ≥њ розд≥л≥в, таких ¤к новини (ф≥нансов≥, пол≥тичн≥, м≥жнародн≥ ≥ т.п.), погода й репертуар к≥нотеатр≥в. «а допомогою послуги "ћоб≥льний ≤нтернет" кл≥Їнти зможуть приймати ≥ в≥дправл¤ти електронну пошту, зд≥йснювати пошук потр≥бного об'Їкта (готелю, ресторану ≥ т.д.), одержувати прогноз погоди ≥ б≥ржов≥ курси будь-¤ких валют св≥ту.

¬и зможете ознайомитис¤ з р≥зноман≥тними ≥нформац≥йними матер≥алами, серед ¤ких новини фондового ринку, спортивна хрон≥ка або ≥нформац≥¤ про те, у ¤кому н≥чному клуб≥ йде ц≥кава дл¤ вас програма, або в ¤кому ресторан≥ подають ваше улюблене блюдо.

«а допомогою послуги "ћоб≥льний ≤нтернет" можна буде робити покупки ≥ користатис¤ банк≥вськими послугами, використовувати адресну книгу в режим≥ реального часу, зд≥йснювати управл≥нськ≥ функц≥њ, мати доступ до корпоративноњ мереж≥ ≤нтернет ≥ багато чого ≥ншого.

ƒодамо до сказаного, що в даний момент в ”крањн≥ в продаж≥ Ї дек≥лька телефон≥в з п≥дтримкою WAP. ÷е Nok≥a 7110, Er≥csson R320s, Motorola T2288 Talkabout, P7389 T≥mePort, S≥emens S35≥, S≥emens C35≥ та ≥нш≥.  ≥льк≥сть моделей швидко росте, а њхн≥ можливост≥ стають все б≥льшими.

‘ах≥вц≥ " ињвстар GSM" ≥ UMC ц≥лком розд≥л¤ють оптим≥зм м≥жнародних експерт≥в, ¤к≥ вважають, що до 2005 року 70% ус≥х користувач≥в ≤нтернету будуть користатис¤ моб≥льним телефоном дл¤ регул¤рного доступу в мережу.

“ехнолог≥¤ WAP, в≥дверто говор¤чи, ще досить прим≥тивна. Ѕагато в чому це макет того, що буде д≥йсно "круто", ≥ наступить досить незабаром. “ехнолог≥¤ UMTS, швидк≥ локальн≥ мереж≥ з застосуванн¤м Bluetooth, у сполученн≥ з високо≥нтелектуальними пристро¤ми − це сполученн¤ в≥дкриЇ нам неймов≥рний св≥т тотальних комун≥кац≥й ≥з принципово новими видами послуг.

ј поки технолог≥¤ WAP − це найсучасн≥ший† спос≥б дл¤ орган≥зац≥њ м≥стка м≥ж глобальним космосом ≤нтернету ≥ реальним житт¤м.

 

2.6 „и зможе нова верс≥¤ протоколу WAPповторити усп≥хi-mode?

як ви думаЇте, хто з провайдер≥в Internet маЇ найб≥льше число користувач≥в у самих р≥зних крањнах св≥ту? «овс≥м не один з тих, хто пропонуЇ послуги корпоративним кл≥Їнтам, хоча на њхню частку приходитьс¤ велика частина переданого траф≥ка. ≤ нав≥ть не кумир споживач≥в - компан≥¤ America Online, що до л≥та цього року займала перше м≥сце. —амим великим провайдером Internet у св≥т≥, що обслуговуЇ 30 млн. абонент≥в, став п≥дрозд≥л бездротового зв'¤зку ведучого ¤понського оператора NTT DoCoMo.

—лужба DoCoMo, що одержала назву i-mode, порушуЇ ус≥ в≥дом≥ догми Internet, заробл¤ючи грош≥ не на реклам≥ чи електронн≥й комерц≥њ, а ст¤гуючи плату за ≥нформац≥йне наповненн¤.  омпан≥њ вдалос¤ домогтис¤ усп≥ху, нав≥ть незважаючи на триваючу вже дес¤ть рок≥в економ≥чну депрес≥ю (÷¤ нова з≥рка на небокрањ ¤понських технолог≥чних компан≥й спалахнула в 1989 р., а те, що DoCoMo нагадуЇ по своЇму звучанню dot-com, - випадковий зб≥г). Ќайважлив≥ше, що скористатис¤ послугами i-mode можна т≥льки по ст≥льниковому телефону.

÷¤ служба призначена, головним чином, дл¤ приватних користувач≥в, але њњ послугами користаютьс¤ ≥ компан≥њ. “елефон i-mode може надати будь-¤кому сп≥вроб≥тнику п≥д час службовоњ поњздки миттЇвий доступ до корпоративноњ мереж≥ й електронноњ пошти, причому дл¤ цього йому не потр≥бно включати св≥й ѕ . ѕ≥дтримка i-mode стаЇ життЇво важливоњ дл¤ багатьох ¤понських компан≥й, що хочуть вести св≥й б≥знес у Web. ¬ 2000 р. ст≥льников≥ телефони випередили ѕ  ¤к основний зас≥б доступу в Internet, п≥дтверджуючи той факт, що бездротовий Web став реальн≥стю, принаймн≥, в япон≥њ.

¬ ≥нш≥й частин≥ св≥ту ситуац≥¤ ≥нша. ’оча п'¤ть ведучих оператор≥в јмерики пропонують послуги на баз≥ протоколу бездротових додатк≥в (WAP), зовн≥ схожих на i-mode, користувач≥ не ви¤вл¤ють до них особливого ≥нтересу. Ќав≥ть Ївропейц≥, найб≥льш≥ ентуз≥асти ст≥льникових телефон≥в у св≥т≥, практично ≥гнорують WAP. ÷¤ технолог≥¤ ≥нтегрована майже в кожен ст≥льниковий телефон, продаваний у ™вроп≥, але нею мало хто користуЇтьс¤.

„им же поганий WAP ≥ наст≥льки гарний i-mode? ” кожного експерта своњ зауваженн¤. Ќаприклад, одн≥ вказують на те, що i-mode використовуЇ стандарти Internet, а не абсолютно новий стек протокол≥в, ≥нш≥ - що з DoCoMo працюЇ велика к≥льк≥сть провайдер≥в ≥нформац≥йного наповненн¤, трет≥ ж нагадують про культурн≥ розходженн¤ м≥ж япон≥Їю й ≥ншим св≥том. ќднак найважлив≥ша причина усп≥ху i-mode пол¤гаЇ в прийн¤тому в япон≥њ стандарту на ст≥льниковий зв'¤зок. «авд¤ки йому користувач≥ можуть п≥дтримувати з'Їднанн¤ з Web практично пост≥йно, при цьому вони зв≥льнен≥ в≥д обт¤жноњ по хвилинноњ оплати, на в≥дм≥ну в≥д њхн≥х колег, що використовують служби WAP.

ѕост≥йн≥ з'Їднанн¤ поступово починають реал≥зовуватис¤ й у зах≥дних ст≥льникових телефонах, а це ≥ Ї i-mode.  омпан≥¤ DoCoMo активно просуваЇ свою технолог≥ю ≥ за межами япон≥њ, укладаючи угоди з операторами по усьому св≥т≥. ѕоки найважлив≥шим серед них стала угода з компан≥Їю AT&T Wireless, по ¤к≥й DoCoMo тепер належить б≥льша частина актив≥в корпорац≥њ AT&T. јле це зовс≥м не означаЇ, що WAP† уступив позиц≥њ. …ого ¤к ≥ ран≥ше п≥дтримують численн≥ оператори ст≥льникового зв'¤зку, в ¤ких, до реч≥, все готово дл¤ новоњ верс≥њ. WAP 2.0 запозичив у i-mode багато њњ найкращих можливостей ≥ буде ≥нтегрований у б≥льш≥сть ст≥льникових телефон≥в у 2002 р. ѕитанн¤ т≥льки в тому, чи повинен в≥н бути ≥нтегрований у вашу мережу?

2.6.1 —т≥льников≥ культури.

 

ћал. 2.8. —т≥льников≥ культури WAPII-mode.

‘еномен i-mode часто приписують вин¤тково культурним особливост¤м крањни. Уяпон≥¤ - це щось ун≥кальне, - вважаЇ ƒжейк —алл≥ван, в≥це-президент по технолог≥њ компан≥њ 2Roam, провайдера послуг бездротового доступу до додатк≥в, у хост≥нг-центр≥ ¤кого розм≥щен≥ сайти ¤к дл¤ i-mode, так ≥ дл¤ WAP - —тац≥онарн≥ канали Internet ≥снують далеко не скр≥зь, а прокласти наземну л≥н≥ю дуже складноФ. ≤нш≥ анал≥тики в≥дзначають, що в ¤понц≥в дуже велике коло ≥нтерес≥в, у той час ¤к американц≥, ¤к правило, або багато часу провод¤ть в автомоб≥л¤х, або дивл¤тьс¤ телев≥зор.  р≥м того, ¤понськ≥ м≥ста - одн≥ ≥з самих густонаселених в св≥т≥, так що DoCoMo досить просто забезпечити ст≥льникове покритт¤. ћережа ц≥Їњ компан≥њ охоплюЇ понад 99% територ≥њ япон≥њ й обслуговуЇ практично все населенн¤ крањни.

јнал≥з ситуац≥њ в ≥нших провайдер≥в моб≥льних служб доступу в Internet доводить на¤вн≥сть у япон≥њ своЇњ специф≥ки.  р≥м i-mode одними ≥з самих усп≥шних провайдер≥в Internet у св≥т≥ Ї компан≥њ J-Phone ≥ KDD, суперники DoCoMo. ѓх конкуруюч≥ (≥ несум≥сн≥) системи J-Sky ≥ EZweb п≥дтримують понад 8 млн. абонент≥в кожна - цифра, ¤ку операторам ≥нших крањн об≥ц¤ють лише дуже оптим≥стичн≥ прогнози, причому в далек≥й перспектив≥. ƒо реч≥, EZweb ор≥ЇнтуЇтьс¤ на WAP, п≥дтверджуючи тим самим, що цей протокол теж дозвол¤Ї домогтис¤ усп≥ху при створенн≥ правильних умов.

ќднак б≥льш≥сть вищезгаданих культурних фактор≥в, ¤кими по¤снюють поширенн¤ i-mode, в однаков≥й м≥р≥ можна застосувати ≥ до багатьох ≥нших крањн. ¬≥зьмемо ‘≥нл¤нд≥ю, тому що њњ часто навод¤ть ¤к показовий приклад сусп≥льства з високим р≥внем бездротового зв'¤зку. ¬елика частина населенн¤ використовуЇ ст≥льниковий зв'¤зок, а дротова телефон≥¤ вважаЇтьс¤ старовиною. ѕри цьому далеко не вс≥ ф≥ни одержують доступ у Internet по телефону незважаючи на те, що Telecom Finland (тепер називаЇтьс¤ Sonera) першою почала застосовувати службу WAP ≥ дотепер одержуЇ нагороди в≥д сп≥втовариства WAP за своЇ новаторство. «а допомогою телефон≥в споживач≥ можуть робити покупки в торгових автоматах чи звертатис¤ в м≥сцев≥ дов≥дков≥ служби, але вони цього не робл¤ть.

ќсновна в≥дм≥нн≥сть м≥ж Sonera ≥ DoCoMo пов'¤зана не з культурою ринк≥в, на ¤ких вони працюють, ≥ нав≥ть не з мережними протоколами ≥ мовами розм≥тки WAP ≥ i-mode, а ≥з самими ст≥льниковими системами. якщо мережа Sonera базуЇтьс¤ на глобальн≥й систем≥ моб≥льного зв'¤зку (Global System for Mobile Communications, GSM), тому ж стандарт≥, що використовуЇтьс¤ по вс≥й ™вроп≥ й у б≥льшост≥ крањн св≥ту, то япон≥¤ маЇ власний ун≥кальний стандарт, що одержав назву персонального цифрового ст≥льникового стандарту (Personal Digital Cellular, PDC). PDC маЇ одну перевагу, про ¤ку в≥домо вс≥м, працюючим з мережами передач≥ даних, - комутац≥ю пакет≥в.

«авд¤ки комутац≥њ пакет≥в, користувач≥ можуть залишатис¤ п≥дключеними до мереж≥, не займаючи при цьому н≥¤ку пропускну здатн≥сть. DoCoMo забезпечуЇ пост≥йний зв'¤зок дл¤ абонент≥в i-mode (за вин¤тком тривалих голосових дзв≥нк≥в) ≥ ст¤гуЇ плату т≥льки за дан≥, що реально передаютьс¤. ќператори GSM цього робити не можуть, оск≥льки дл¤ мереж з комутац≥Їю канал≥в потр≥бно вид≥ленн¤ вс≥Їњ пропускноњ здатност≥ п≥д час з'Їднанн¤ по телефону.  ористувач≥ ≥ плат¤ть в≥дпов≥дно, тобто за кожну хвилину, ¤ку вони провели в мереж≥. ƒе¤к≥ намагаютьс¤ заощадити грош≥, пост≥йно в≥дключаючись, але в цьому випадку при кожному повторному п≥дключенн≥ виникаЇ затримка в≥д 3 до 30 с. ¬ п≥дсумку при робот≥ по пов≥льним каналам ≥з пропускною здатн≥стю 9,6  б≥т/с чекати, поки почнетьс¤ завантаженн¤ стор≥нки, приходитьс¤ занадто довго.

јмериканц¤м не варто ≥гнорувати GSM, незважаючи на його репутац≥ю Ївропейськоњ технолог≥њ. “епер це найпоширен≥ший ст≥льниковий стандарт у —получених Ўтатах, йому надали перевагу† три великих оператори.  омпан≥њ Cingular ≥ Voicestream вже п≥дтримують мереж≥ GSM, а AT&T Wireless створюЇ таку мережу. Ќаступним по попул¤рност≥ вважаЇтьс¤ множинний доступ з кодовим под≥лом канал≥в (Code Division Multiple Access, CDMA), що використовують Sprint PCS ≥ Verizon. ’оча, теоретично, в≥н б≥льш досконалий, проблема залишаЇтьс¤ т≥Їю ж. „ерез комутац≥ю канал≥в в≥н дуже неефективний дл¤ WAP, i-mode чи будь-¤коњ ≥ншоњ служби, коли дан≥ передаютьс¤ невеликими пакетами.

Ѕ≥льш≥сть оператор≥в GSM ≥ CDMA почали адаптувати своњ мереж≥ до передач≥ пакетних даних шл¤хом њхньоњ модерн≥зац≥њ, так званоњ 2.5G. ¬она розгл¤даЇтьс¤ ¤к пром≥жний етап на шл¤ху створенн¤ ≥стинних мереж третього покол≥нн¤ (3G), ¤к≥ в остаточному п≥дсумку будуть повн≥стю базуватис¤ на комутац≥њ пакет≥в, нав≥ть п≥дтримуючи передачу голосу по мережам IP (Voice over IP, VoIP). ÷≥ мереж≥, де споконв≥чно планувалос¤ забезпечити швидк≥сть передач≥ даних 100  б≥т/с ≥ б≥льше, повинн≥ були зам≥нити ур≥зан≥ верс≥њ Web. «ам≥сть i-mode чи WAP, моб≥льн≥ користувач≥ змогли б працювати з≥ службами, аналог≥чними тим, до ¤ких зараз можна звернутис¤ з наст≥льного ѕ . јле, ¤к це часто буваЇ у св≥т≥ бездротового зв'¤зку, схоже, що перв≥сн≥ плани ви¤вилис¤ надто оптим≥стичн≥.

—амою активно пропогандуЇмою технолог≥Їю 2.5G став загальний пакетний рад≥осерв≥с (General Packet Radio Service, GPRS), модерн≥зац≥ю GSM, ¤ку вже розгорнуло б≥льш≥сть мережних оператор≥в ™вропи (Sonera ≥ тут була першою, завершивши модерн≥зац≥ю майже р≥к назад). ѕерш≥ телефони ≥ карти даних, випущен≥ вл≥тку цього року, забезпечують швидк≥сть близько 30  б≥т/с, що набагато менше 171,2  б≥т/с, ¤ку об≥ц¤ли виробники. Ѕагато хто сумн≥ваЇтьс¤ в тому, що GPRS взагал≥ зможе наблизитис¤ до теоретичного максимуму, оск≥льки прототипн≥ терм≥нали генерують дуже високий р≥вень м≥крохвильового випром≥нюванн¤.

 

2.6.2 —тандартна помилка.

’оча оператори бездротового зв'¤зку тепер вважають, що моб≥льне мультимед≥а стане можливим не ран≥ш, н≥ж з'¤вл¤тьс¤ мереж≥ 3G чи нав≥ть 4G, так≥ технолог≥њ, ¤к GPRS, ¤к завжди мають великий вплив. У÷е величезний крок впередФ, - впевнений Ѕорис ‘р≥дман, голова ради директор≥в ≥ генеральний директор компан≥њ Broadbeam, що випускаЇ програмне забезпеченн¤ дл¤ систем бездротового зв'¤зку. «авд¤ки комутац≥њ пакет≥в, служби на зразок WAP ≥ i-mode, в к≥нцевому рахунку, стануть використовуватис¤ ≥ за межами япон≥њ.

Ќа жаль, в≥дсутн≥сть пакетного ф≥зичного р≥вн¤ - не Їдиний стримуючий фактор дл¤ поширенн¤ WAP. ÷ю технолог≥ю часто називають стандартом, але насправд≥ це к≥лька нестандартних технолог≥й, з≥браних разом.

—тимулом дл¤ створенн¤ WAP став проект колишнього оператора Omnipoint, ¤кий задумував створити службу бездротового доступу в Internet, але не зм≥г вибрати м≥ж конкуруючими пропозиц≥¤ми. ¬иробники, що представили своњ вар≥анти, вир≥шили об'Їднати сили, але на той час, коли була готова компром≥сна система, компан≥¤ Omnipoint вже зникла з ринку. ѓњ зм≥нила компан≥¤ Voicestream, однак, по ≥рон≥њ дол≥, це Їдиний великий оператор зв'¤зку, ¤кий дотепер ще не пропонуЇ послуги WAP.

“ак званий УстандартФ прив≥в до величезноњ плутанини ≥ породив несум≥сн≥сть. ” WAP 1.0, WAP 1.1 ≥ WAP 1.2 (поточна верс≥¤) передбачалос¤, щоб кожен сайт тестувавс¤ окремо з кожним телефоном ≥ ≥нод≥ переписувавс¤ п≥д р≥зн≥ пристроњ. ƒв≥ компан≥њ нав≥ть одержали патенти на частини WAP: Geoworks на користувацький ≥нтерфейс на баз≥ меню, а Openwave - на метод передач≥ пов≥домлень про нове ≥нформац≥йне наповненн¤ по вузькосмуговим каналам (екв≥валент розм≥щенн¤ г≥перпосиланн¤ в електронн≥й пошт≥).

Ќав≥ть тод≥, коли WAP все-таки використовуЇтьс¤, його в≥дм≥нн≥сть в≥д звичного Internet ставить додатков≥ бар'Їри на шл¤ху його поширенн¤. ¬есь стек TCP/IP зам≥н¤Їтьс¤ в WAP на його власн≥ протоколи, що працюють т≥льки з≥ спец≥альним сервером, так званим WAP-шлюзом, ¤кий виконуЇ перетворенн¤ м≥ж протоколами (див. ћалюнок). «акодований траф≥к повинен декодуватис¤ на шлюз≥, що даЇ його власнику (оператору моб≥льного зв'¤зку) необмежен≥ можливост≥. Ѕудь-¤ка компан≥¤, ¤ка використовуЇ† WAP дл¤ передач≥ дуже важливоњ ≥нформац≥њ, повинна встановити приватний шлюз ≥ зобов'¤зати вс≥х користувач≥в зв'¤зуватис¤ безпосередньо з ним, або ж њй приходитьс¤ укладати договори з вс≥ма операторами моб≥льного зв'¤зку,† до ¤ких можуть звернутис¤† користувач≥† чи сп≥вроб≥тники компан≥њ.

ƒл¤ тих, хто створюЇ сайт WAP, головна особлив≥сть пол¤гаЇ в тому, що в≥н повинний бути кодований за допомогою внутр≥шньоњ дл¤ WAP мови розм≥тки бездротового зв'¤зку (WML). Ўлюзи WAP не виконують перетворенн¤ м≥ж WML ≥ HTML; вони мають справу т≥льки з протоколами. ’оча ≥снують ≥ ≥нш≥ ≥нструментальн≥ засоби перетворенн¤, результати њхньоњ роботи так≥, що жодна компан≥¤, ¤ка п≥клуЇтьс¤ про свою репутац≥ю, не стане розм≥щати будь що у Web.

Ѕагато сайт≥в кодуютьс¤ вручну, а WML набагато складн≥ше вивчити, н≥ж HTML. ¬супереч своњй назв≥, вона в б≥льшому ступен≥ нагадуЇ мову програмуванн¤, н≥ж мову розм≥тки, вкуп≥ з циклами ≥ зм≥нними. як вар≥ант розширюваноњ мови розм≥тки (Extensible Markup Language, XML), вона також у меншому ступен≥, н≥ж HTML, терпима до помилок ≥ недбалого синтаксису. ѕропуск нав≥ть одного тега </P> може привести до того, що не буде в≥дображатис¤ вс¤ стор≥нка ц≥лком.

Ќе говор¤чи про масов≥ послуги на баз≥ Web, розроблювач≥ вважають, що WAP нагадуЇ аматорське програмуванн¤, ¤ке ≥снувало ще до по¤ви ѕ . –озм≥р файл≥в був обмежений 1  байтом, так що одне з д≥йсно корисних нововведень WML - здатн≥сть розм≥щувати к≥лька стор≥нок Ђкартї в одному файл≥, або ДколодуФ, - ви¤вилос¤ практично неможливо застосовувати на практиц≥. ” де¤ких браузерах WAP взагал≥ в≥дсутн¤ одна з базових можливостей в≥дображенн¤ тексту - автоматичний перенос слова на новий р¤док. —тор≥нки повинн≥ бути зроблен≥ так, щоб вони пом≥щалис¤ у в≥кна самого маленького з можливих ст≥льникових телефон≥в, незважаючи на те що де¤к≥ користувач≥ перегл¤дають њх на PDA ≥з широкоекранними диспле¤ми.

DoCoMo вибрала ≥нший п≥дх≥д. «ам≥сть того щоб домагатис¤ стандартизац≥њ власного р≥шенн¤, компан≥¤ використовувала у своњй служб≥ стандарти Internet. —тор≥нки Web розм≥чаютьс¤ в≥дпов≥дно до Compact HTML, п≥дмножини повноњ мови. «авд¤ки цьому перетворенн¤ сайт≥в з≥ звичайного Web не складаЇ труднощ≥в, а кодуванн¤ вручну - ще прост≥ше (насправд≥ це звичайний HTML, з ¤кого вилучен≥ найб≥льш складн≥ функц≥њ). —тор≥нки будуть вигл¤дати непогано нав≥ть при перегл¤д≥ за допомогою звичайного браузера Web.

—лужба i-mode, так само ¤к ≥ WAP, зам≥сть TCP/IP використовуЇ св≥й власний протокол пром≥жного р≥вн¤, але при цьому вона збер≥гаЇ прикладний р≥вень Web - HTTP. ÷е значить, що њњ шлюзи прозор≥ дл¤ протоколу захищених з'Їднань (Secure Sockets Layer, SSL) - протоколу захисту, використовуваного б≥льш≥стю сайт≥в електронноњ комерц≥њ. ƒан≥ можуть шифруватис¤ на всьому шл¤ху в≥д телефону до сервера Web, причому DoCoMo не маЇ можливост≥ втручатис¤ в описаний процес в тому ступен≥, в ¤кому це дозволено операторам WAP. ќднак багато власник≥в сайт≥в ¤к ≥ ран≥ше п≥дписують угоди з DoCoMo, оск≥льки њњ модель генерац≥њ рахунк≥в даЇ шанс кожному заробити грош≥.

2.6.3 «анадто дешево, щоб вим≥рювати?

ѕрихильники Уновоњ економ≥киФ багато рок≥в повторюють про Ум≥крооплатуФ - малих електронних транзакц≥й варт≥стю близько 1 цента. як передбачалос¤, це повинно було дозволити провайдерам ≥нформац≥йного наповненн¤ Web ст¤гувати з користувач≥в дуже невелику плату, коли вони читають стор≥нку, в≥дмовившись в≥д необх≥дноњ зараз реклами. “акий п≥дх≥д в≥дкривав би практично дл¤ будь-¤кого бажаючого можлив≥сть працювати на цьому ринку ¤к видавц¤. ѕроблема† пол¤гала в тому, що в Web в≥дсутн¤ б≥лл≥нгова система, а варт≥сть обробки кредитних карт перевищуЇ варт≥сть самоњ транзакц≥њ.

” телефонних компан≥¤х Ї системи генерац≥њ рахунк≥в, ¤к≥ кожний день реЇструють дзвоники варт≥стю усього к≥лька цент≥в. DoCoMo поширила свою ≥нфраструктуру генерац≥њ рахунк≥в на i-mode, так що користувач≥ плат¤ть за ≥нформац≥йне наповненн¤ Web по своњх телефонних рахунках. ѕровайдери ≥нформац≥йного наповненн¤ можуть ст¤гувати плату раз на м≥с¤ць (попереджаючи заздалег≥дь користувач≥в), а компан≥¤ DoCoMo збираЇ дл¤ них грош≥ ≥ залишаЇ соб≥ 9% ком≥с≥йних. ÷ей в≥дсоток вище, н≥ж той, котрий встановили Visa, MasterCard чи нав≥ть American Express, але при цьому пон¤тт¤ м≥н≥мальноњ суми не ≥снуЇ. ƒо того ж ц¤ ставка набагато нижче, н≥ж у традиц≥йн≥й видавнич≥й галуз≥.

ќднак система DoCoMo недосконала. ¬она базуЇтьс¤ на пом≥с¤чн≥й п≥дписц≥, тому модель Уклацн≥ть тут ≥ заплатите 10 цент≥в, щоб прочитати наступну стор≥нкуФ, за котру п≥дтримують де¤к≥ прихильники м≥крооплати, у даному випадку не п≥дходить. ¬ласники сайт≥в скаржатьс¤ ≥ на те, що DoCoMo виступаЇ в рол≥ цензора, в≥дмовл¤ючись готувати рахунки дл¤ сайт≥в, ¤кщо т≥ конкурують з нею чи критикують њњ роботу. ’од¤ть слухи, що компан≥¤ збираЇтьс¤ ст¤гувати ф≥ксовану ставку на додаток до 9%, а це може привести до банкрутства невеликих постачальник≥в ≥нформац≥йного наповненн¤. јле дана модель дозвол¤Ї працювати багатьом сайтам, ¤к≥ у противному випадку не могли б функц≥онувати. –екламн≥ оголошенн¤ просто не пом≥ст¤тьс¤ на маленьких екранах моб≥льних телефон≥в.

≤нша частина оплати в i-mode також розраховуЇтьс¤ з врахуванн¤м обс¤гу ≥ виду наданих послуг, а не часу мережного з'Їднанн¤. ≈лектронна пошта, доступ у Intranet ≥ перегл¤д безкоштовних сайт≥в (хоча де¤к≥ сайти ст¤гують абонентську плату, ¤к ≥ ран≥ше ≥снуЇ досить велика к≥льк≥сть безкоштовних персональних домашн≥х стор≥нок ≥ корпоративних сайт≥в) коштують близько 2 цент≥в за 1  байт. —ама компан≥¤ DoCoMo пропонуЇ спец≥альн≥ додатков≥ послуги за ц≥ною в≥д 5 цент≥в за нову мелод≥ю дл¤ дзвоника ст≥льникового телефону до 50 цент≥в за котируванн¤ акц≥й. ѕлата в≥дносно невисока, але вона складаЇтьс¤ у великий прибуток, враховуючи що кожен користувач щодн¤ виконуЇ дек≥лька транзакц≥й.

√енерац≥¤ рахунк≥в маЇ критично важливе значенн¤ дл¤ план≥в DoCoMo по розширенню б≥знесу. ≤нш≥ складов≥ усп≥ху i-mode скоп≥ювати досить легко: комутац≥¤ пакет≥в поступово поширюЇтьс¤ всюди, а стандарти Internet, на ¤ких базуЇтьс¤ система, в≥дкрит≥ дл¤ вс≥х. Ќ≥що не може зупинити ≥нших оператор≥в в≥д коп≥юванн¤ стилю обслуговуванн¤ i-mode, ¤к це вже зробили два конкуренти DoCoMo у япон≥њ.

J-Phone вибрала протоколи Internet ≥ свою мову розм≥тки мультимед≥а (Multimedia Markup Language, MML) на баз≥ HTML, оск≥льки вона представл¤Ї б≥льш широк≥ граф≥чн≥ можливост≥, н≥ж i-mode. KDD, можливо, поступила мудр≥ше, впровадивши WAP, але, адаптувавши протокол таким чином, щоб в≥н надавав доступ до стор≥нок, написаних на Compact HTML, а також на WML. ÷е в≥дкриваЇ користувачам компан≥њ доступ до безл≥ч≥ сайт≥в i-mode, за вин¤тком платного ≥нформац≥йного наповненн¤. ќриг≥нальна служба i-mode, в пор≥вн¤нн≥ з цими двома, вигл¤даЇ досить скромно, але кер≥вництво DoCoMo ви¤вл¤Ї спок≥й. ћережа вже перевантажена, ≥ компан≥¤ хот≥ла б перейти на нов≥ служби 3G.

2.6.4 ќб'Їднанн¤ пошти.

WAP Forum, аль¤нс виробник≥в ≥ оператор≥в, що визначають WAP, очолюЇ компан≥¤ KDD. WAP 2.0 забезпечуЇ сум≥сн≥сть з великою к≥льк≥стю стандарт≥в Internet, в тому числ≥ з Compact HTML, SSL ≥ нав≥ть з TCP/IP (¤кий i-mode не п≥дтримуЇ). јле, можливо, найважлив≥ше пол¤гаЇ в тому, що цей стандарт дозвол¤Ї серверам передавати дан≥ за допомогою технолог≥њ примусового поширенн¤ ≥ п≥дтримувати комп'ютерну телефон≥ю, щоправда, в њњ початковому вид≥.

“ехнолог≥¤ примусового поширенн¤ маЇ погану репутац≥ю в Web, але ц¤ можлив≥сть вкрай важлива дл¤ електронноњ пошти. Ѕ≥льш≥сть моб≥льних оператор≥в вже намагаютьс¤ передавати електронну пошту по WAP, створюючи ≥нтерфейси, за допомогою ¤ких абоненти могли б перев≥р¤ти визначен≥ системи на баз≥ Web чи (що корисн≥ше) будь-¤кий бюджет POP-3 (див. “аблицю). ¬с≥ ц≥ п≥дходи мають т≥ сам≥ недол≥ки.  ористувач≥ не можуть дов≥датис¤ про надходженн¤ пов≥домленн¤ доти, поки не подзвон¤ть. “ехнолог≥¤ примусового поширенн¤ дозвол¤Ї направл¤ти електронну пошту абоненту в≥дразу ж по њњ одержанн≥ ≥ п≥дтримуЇ ≥нш≥ послуги, наприклад в≥дновленн¤ календар¤ в реальному час≥.

ѕейджинг − найв≥дом≥ша з ус≥х систем, де використовуЇтьс¤ технолог≥¤ примусового поширенн¤. ” —получених Ўтатах компан≥њ Cingular ≥ AT&T Wireless пропонують електронну пошту ≥ доступ до корпоративноњ мереж≥ на баз≥ своњх систем Mobitex ≥ CDPD. ¬ них реал≥зована комутац≥¤ пакет≥в ≥ забезпечуЇтьс¤ б≥льш широке покритт¤, н≥ж в WAP, але вони створювалис¤ в епоху, коли вимоги до пропускноњ здатност≥ були невисок≥. ¬ цих системах в≥дсутн¤ п≥дтримка передач≥ мови, а обс¤г даних, переданих в секунду, вим≥р¤Їтьс¤ в б≥тах, а не в к≥лоб≥тах.

—лужба коротких пов≥домлень (Short Message Service, SMS) ¤вл¤Ї собою р≥зновид технолог≥њ примусового поширенн¤, причому вона вбудована в вс≥ телефони GSM ≥ в де¤к≥ апарати CDMA. ¬она дуже попул¤рна в ™вроп≥, незважаючи на те що дозвол¤Ї передавати т≥льки текстов≥ пов≥домленн¤ довжиною не б≥льше 100 символ≥в, тому зараз ≥њ починають пропонувати й американськ≥ оператори моб≥льного зв'¤зку. ƒе¤к≥ з них нав≥ть зробили SMS ≥нтероперабельною з наст≥льними системами негайноњ передач≥ пов≥домлень, Їдиною службою Internet, що поширюЇтьс¤ наст≥льки ж швидко, ¤к ≥ i-mode. (÷≥ дв≥ служби д≥йсно можна пор≥вн¤ти по попул¤рност≥, хоча користувач≥ i-mode оплачують вс≥ послуги, а служба негайноњ передач≥ пов≥домлень безкоштовна.)

DoCoMo з самого початку пропонуЇ Internet-сум≥сну електронну пошту, але цього року вона зштовхнулас¤ з проблемами спама ≥ в≥русами, ¤к≥ хакери спец≥ально створюють дл¤ атак на службу i-mode. ¬ липн≥ 2001 р. компан≥¤ скоротила своњ розц≥нки на завантаженн¤ електронноњ пошти у в≥дпов≥дь на скарги користувач≥в на незапитану рекламу. ¬она нав≥ть п≥дтвердила, що дв≥ третини користувач≥в i-mode порахували спам наст≥льки обт¤жним ≥ дорогим, що змушен≥ були, принаймн≥ один раз, зм≥нити свою адресу електронноњ пошти.

√≥рше того, сполученн¤ спама ≥  “ здатне породити небезпечну в≥русну еп≥дем≥ю. «ловмисний користувач може послати на телефон i-mode пов≥домленн¤, що ≥н≥ц≥юЇ наб≥р телефонного номера, найчаст≥ше з дуже високою варт≥стю дзвоника. —амий серйозний випадок в≥дбувс¤, коли такий сценар≥й був використаний дл¤ орган≥зац≥њ атаки на пол≥ц≥ю по типу в≥дмовленн¤ в обслуговуванн≥ (Denial of Service, Do), п≥д час ¤коњ тис¤ч≥ телефон≥в одночасно зробили помилков≥ виклики.

≤мов≥рн≥сть зловживанн¤ - не Їдина причина, по ¤к≥й де¤к≥ фах≥вц≥ противл¤тьс¤ додаванню нових можливостей до WAP. ¬елика орган≥зац≥¤ GSM Association стурбована тим, що багато доповнень можуть ще б≥льш заплутати структуру ≥ без того фрагментованоњ системи. ¬ червн≥ 2001 р. вона опубл≥кувала документ з назвою M-Services Initiative, де перерахований наб≥р принцип≥в передач≥ моб≥льних даних GPRS. ÷е аж н≥¤к не спос≥б зам≥нити WAP, ¤к затверджували де¤к≥ виданн¤, а спроба вз¤ти його п≥д визначений контроль.

ƒекларац≥ю M-Services п≥дписало багато виробник≥в телефон≥в ≥ оператори моб≥льного зв'¤зку на чол≥ з чотирма так званими компан≥¤ми-прабатьками WAP. ¬они не збираютьс¤ наживатис¤ на кожн≥й можливост≥, описан≥й в складн≥й специф≥кац≥њ WAP 2.0, а всього лише вимагають виконанн¤ комплексу правил, щоб забезпечити сум≥сн≥сть ¤к з продуктами р≥зних постачальник≥в, так ≥ з ус≥м Internet. ≤ вони знають, що, ¤кщо њхн¤ асоц≥ац≥¤ не прийме дан≥ правила, це зробить NTTDoCoMo.

2.7 ѕор≥вн¤нн¤ WAPта GPRS.

ƒл¤ п≥дключенн¤ домашнього комп'ютера до ≤нтернету ¬и використовуЇте модем, що додзвонюЇтьс¤ до ¬ашого ≤нтернет-провайдера через телефонну мережу. «абезпечивши з'Їднанн¤, модем перетворить цифров≥ коди комп'ютера в модульований сигнал ≥ посилаЇ його по телефонн≥й л≥н≥њ провайдеру. ƒл¤ з'Їднанн¤ ст≥льникового телефону з кишеньковим комп'ютером ≥ виходу в ≤нтернет звичайний модем не п≥дходить. ѕотр≥бний так називаний GSM-модем (мова йде про мереж≥ GSM). ¬≥н перетворить цифровий код, що надходить в≥д кишенькового комп'ютера, у спец≥альний сигнал, що "зрозум≥лий" ст≥льниковому телефону. ” звичайн≥й м≥ськ≥й телефонн≥й мереж≥ швидк≥сть обм≥ну даними в б≥льшому ступен≥ залежить не в≥д швидкод≥њ модему, а в≥д ¤кост≥ каналу зв'¤зку.

” мережах GSM швидк≥сть обм≥ну даними пост≥йна ≥ дор≥внюЇ 9600 б≥т/с. ™ ст≥льников≥ телефони з вбудованим модемом ≥ ≥нфрачервоним портом, через ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ передача даних м≥ж телефоном ≥ комп'ютером. “ак≥ модел≥ телефон≥в (Nok≥a 6150, Er≥csson SH888, Er≥csson R320s ≥ ≥нш≥) коштують дорожче звичайних телефон≥в, однак зручн≥ш≥ у використанн≥, м≥н≥атюрн≥ш≥, та й сума витрат на зовн≥шн≥й модем ≥з простим телефоном може перевищити варт≥сть телефону з модемом ≥ »к-портом.

–озгл¤немо випадок з телефоном без вбудованого модему ≥ »к-порта.

«верн≥ть увагу на ту обставину, що не вс≥ ст≥льников≥ телефони п≥дтримують можлив≥сть прийому-передач≥ даних (наприклад, у телефон≥в Ph≥l≥ps Savvy, ¤кий т≥льки що з'¤вивс¤ в продаж≥ у наборах "Dr≥ve" немаЇ п≥дтримки режиму "дан≥/факс". јналог≥чна ситуац≥¤ ≥ з попул¤рним телефоном S≥emens C25).

«розум≥ло, що буде потр≥бно придбати цей самий GSM-модем, так не один, а в комплект≥ з≥ спец≥альним сполучним кабелем ≥ програмним забезпеченн¤м. ” комп'ютерн≥й ≥ндустр≥њ пануЇ ун≥ф≥кац≥¤, ≥ складностей ≥з сум≥сн≥стю модему ≥ кишенькового комп'ютера виникнути не повинно. –озробники моб≥льних телефон≥в, навпроти, т≥льки починають обговорювати проблеми стандартизац≥њ. “ому при покупц≥ зверн≥ть увагу на тип кабелю а точн≥ше, розТЇм, за допомогою ¤кого модем п≥дключаЇтьс¤ до ст≥льникового телефону, тому що в≥н п≥дходить лише до визначених моделей.

¬ середньому комплект≥, в ¤кий вход¤ть GSM-модем, кабель ≥ пакет програмного забезпеченн¤ на CD-ROM, коштуЇ б≥л¤ $170.

ќтже, модем ≥ кабель куплен≥. “епер комплект дл¤ моб≥льного доступу в ≤нтернет можна з≥брати за дв≥ хвилини. —початку п≥дключаЇмо кишеньковий комп'ютер. ƒл¤ цього досить вставити модем у в≥дпов≥дне гн≥здо. ѕот≥м п≥дключаЇмо ст≥льниковий телефон. ѕ≥сл¤ механ≥чного з'Їднанн¤ треба домогтис¤ того, щоб ус≥ пристроњ "побачили один одного". якщо ¬и самост≥йно налаштовували ≤нтернет на домашньому комп'ютер≥, то робота з кишеньковим компТютером на баз≥ W≥ndows CE† проблем не повинно виникнути. «найд≥ть у настройках розд≥л "Ќове з'Їднанн¤" ≥ запуст≥ть його.  омп'ютер попросить ввести номер телефону ≤нтернет-провайдера. “епер потр≥бно вибрати тип модема й установити необх≥дн≥ драйвера.

” де¤ких кишенькових комп'ютер≥в (наприклад у "Hewlett-Packard Jornada 680") Ї вбудований м≥кробраузер дл¤ роботи в ≤нтернет.

ј от у Cass≥ope≥a E-105 ф≥рми Cas≥o браузера немаЇ, тому його необх≥дно попередньо завантажити. Ќаприклад, одну з таких програм ≥Browser ф≥рми Fol≥age можна безкоштовно скачати в ≤нтернет≥ (http://www.cemonster.com/).

ќстаннЇ, що необх≥дно зробити перед п≥дключенн¤м до ≤нтернету, замовити у ¬ашого ст≥льникового оператора послугу "ѕередача даних ≥ факс≥в". Ќайчаст≥ше† дл¤ цього досить просто подзвонити в операторську службу. ѕ≥сл¤ чого клацн≥ть по ≥конц≥ "≤нтернет" ≥ комп'ютер через модем почне взаЇмод≥¤ти з≥ ст≥льниковим телефоном. „ерез к≥лька секунд на дисплењ ¬и побачите напис "ƒан≥", а на екран≥ кишенькового компТютера буде завантажуватис¤ початкова стор≥нка браузера. ¬≥дбуваЇтьс¤ вс≥ досить швидко. “епер можна подорожувати по ≤нтернету. јле не забувайте, що оплата п≥де за хвилини.

2.7.1 ѕротокол WAP.

W≥reless Appl≥cat≥on Protocol (WAP) − це протокол бездротового доступу до ≥нформац≥йних ≥ серв≥сних ресурс≥в глобальноњ мереж≥ ≤нтернет безпосередньо з моб≥льних телефон≥в. —творенн¤м специф≥кац≥њ WAP займаЇтьс¤ орган≥зац≥¤ WAP Forum (http://www.wapforum.org/), в котру вход¤ть вс≥ велик≥ учасники ринку телекомун≥кац≥йних послуг.

ќсновна перевага WAP пол¤гаЇ в тому, що дл¤ роботи в мереж≥ ≤нтернет абоненту не потр≥бн≥ додатков≥ пристроњ − комп'ютер ≥ модем, досить одного моб≥льного апарата з п≥дтримкою WAP. ÷е не перша спроба дати користувачам доступ до всесв≥тньоњ павутини за допомогою моб≥льних телефон≥в, але мабуть сама усп≥шна. ” даному протокол≥ описано, у ¤кому вид≥ повинн≥ бути представлен≥ дан≥ в ≤nternet, щоб моб≥льний пристр≥й зм≥г одержати до них доступ. ÷¤ умова з самого початку накладаЇ обмеженн¤ на к≥льк≥сть доступних користувачам ресурс≥в, тому що немаЇ можливост≥ перегл¤нути звичайн≥ html стор≥нки. ” першу чергу це пов'¤зано з недосконал≥стю дисплењв переносних пристроњв, вони до сих п≥р у б≥льшост≥ випадк≥в не кольоров≥ ≥ мають низьке розширенн¤. ƒл¤ в≥дображенн¤ звичайноњ стор≥нки з текстом довелос¤ б прокручувать њњ на екран≥ такого диспле¤ багато раз≥в в обох напр¤мках, що, звичайно ж, незручно. “ому була створена спец≥альна мова схожа на html,† ¤ка описуЇ, те, ¤к будуть в≥дображатис¤ дан≥ на дисплењ моб≥льного пристрою. ÷¤ мова називаЇтьс¤ wml.

 р≥м п≥дтримки з боку ресурс≥в ≤nternet потр≥бна п≥дтримка ≥ з боку оператора ст≥льникового зв'¤зку. “аким чином, даний протокол описуЇ взаЇмод≥ю моб≥льних пристроњв, устаткуванн¤ оператора ст≥льникового зв'¤зку ≥ стор≥нок з ≥нформац≥Їю в мереж≥. ƒл¤ перегл¤ду WAP стор≥нок зовс≥м не обов'¤зково мати телефон з п≥дтримкою даного протоколу. ƒл¤ цього досить використовувати емул¤тор, наприклад, Wapal≥zer. “акож ¬и можете встановити програму емул¤тор на св≥й комп'ютер,† наприклад, W≥nWap.

” б≥льшост≥ випадк≥в, WAP стор≥нки ¤вл¤ють собою коротк≥ описи з важливою ≥нформац≥Їю, що обумовлено дорожнечею передач≥ ≥нформац≥њ через ст≥льников≥ системи зв'¤зку. “ому передавати граф≥ку ≥ мультимед≥а досить дорого. ƒл¤ цього служить стандарт GPRS.

« по¤вою протоколу WAP абоненти ст≥льникових мереж зв'¤зку одержують можлив≥сть користатис¤ р≥зноман≥тними послугами на спец≥альних WAP-сайтах; електронною поштою, WAP магазинами, бронюванн¤м квитк≥в ≥ м≥сць у готел¤х, доступом до свого банк≥вського рахунка, ≥нформац≥йними каналами (новини, прогноз погоди, курс валют, репертуар театр≥в ≥ т.д.). ≤ що особливо важливо − абонент збер≥гаЇ моб≥льн≥сть у межах зони д≥њ своЇњ мереж≥.

WAP-сайти розташовуютьс¤ на web-серверах ≥ представлен≥ в спец≥альному формат≥ WML. ќдн≥Їњ з перших у рос≥йськ≥й мереж≥ ≤нтернет створила св≥й власний WAP-сайт компан≥¤ MTC. Ќа ньому розм≥щена ≥нформац≥¤ про компан≥њ, короткий опис ус≥х моделей телефон≥в, що знаход¤тьс¤ в продаж≥ оф≥с≥в компан≥њ, опис послуг, адреси серв≥сних центр≥в ≥ т.д. ћожна також в≥дправити e-ma≥l ≥ вз¤ти участь у WAP чат≥.

Ќеобх≥дно також в≥дзначити, що ≥снують спец≥альн≥ WAP - Gateway (шлюзи WAP), ¤к≥ перетворюють запит з моб≥льного пристрою в стандартну HTTP форму. ќт список де¤ких шлюз≥в WAP:

192.36.156.23; 212.4.198.194 (рег.); 212.1.130.132 (waphq:waphq); 195.102.185.138; 212.4.198.194 ([ema≥l]:demo);† 192.168.210.1 (T99:T99); 194.154.120.10

(new@wapworld.net:wapme);† 209.208.254.180.

” WAP технолог≥њ непоган≥ перспективи тому що в ком≥тет з розробки вход¤ть так≥ компан≥њ, ¤к: Alcatel, Er≥csson, Matsush≥ta, Motorola, Nok≥a, Ph≥l≥ps, Qualcomm, Samsung, ≤ntel, NEC, S≥emens, Fuj≥tsu, ≤BM, Ps≥on Software, AT&T W≥reless Serv≥ces, BellSouth Cellular Corporat≥on, Sonera, Telenor, Telstra, T-Mob≥l, Vodafone, BT Cellnet, Spr≥nt PCS, Sw≥sscom, Tel≥a Mob≥le.

«а прогнозами† NOK≤, у 2003 роц≥ в еф≥р≥ буде б≥льше 1 млрд. цифрових моб≥льних телефон≥в ≥ нових WAP-оптим≥зованих пристроњв.

2.7.2 “ехнолог≥¤ GPRS.

“ехнолог≥¤ пакетноњ передач≥ даних GPRS (General Packet Rad≥o Serv≥ce) це − початок шл¤ху до послуг мереж 3-го покол≥нн¤, де буде можлива передача практично будь-¤коњ ≥нформац≥њ − в≥д голосу до зображенн¤ − пр¤мо на моб≥льний телефон.

ѕереваги використанн¤ даноњ технолог≥њ пол¤гають, наприклад, у тому, що абоненти, ¤к≥ використовують моб≥льний доступ до мереж≥ ≤нтернет, будуть платити не за еф≥рний час (¤к зараз), а за обс¤г переданоњ ≥нформац≥њ. ѕрипустимо, ¬и чекаЇте e-ma≥l, щоб дов≥датис¤† чи не прийшло довгооч≥куване пов≥домленн¤, необх≥дно п≥дключитис¤ до ≤нтернету ≥ перев≥рити свою поштову скриньку. Ќезалежно в≥д того, був там† лист чи н≥, ¬и заплатите за час на л≥н≥њ. ” випадку з GPRS телефон пост≥йно знаходитьс¤ на зв'¤зку, ≥ ¤к т≥льки приходить електронне пов≥домленн¤, воно в≥дразу доставл¤Їтьс¤ ¬ам. ѕри цьому ¬и платите лише за обс¤г переданоњ ≥нформац≥њ.

 р≥м того, GPRS дозволить зб≥льшити швидк≥сть передач≥ даних. —ьогодн≥ GSM забезпечуЇ швидк≥сть передач≥ даних до 9600 б≥т/с. ѕерша фаза GPRS, що зараз вводитьс¤ в усьому св≥т≥, дозволить зб≥льшити швидк≥сть до 14400 б≥т/с. ѕот≥м п≥двищенн¤ до 50  б≥т/c, а в перспектив≥ − до 116  б≥т/с. јпаратура оператор≥в ст≥льникового зв'¤зку забезпечуЇ вс≥ необх≥дн≥ дл¤ GPRS режими, а реал≥зувати ц≥ можливост≥ поки не можна в повному обс¤з≥† через в≥дсутн≥сть достатньоњ к≥лькост≥ апаратури дл¤ кл≥Їнт≥в компан≥й.

2.8 WAP безпека.

WAP-технолог≥¤ з кожним днем набуваЇ все б≥льшого поширенн¤ в мережах ст≥льникового зв'¤зку: ¤к гриби п≥сл¤ дощу з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ WAP-сайти, швидко росте число абонент≥в, що купили ст≥льников≥ телефони з п≥дтримкою WAP (а сам≥ WAP-телефони дешевшають ≥ стають доступн≥ р¤довим споживачам).

ќператори знижують тарифи на послуги передач≥ даних ≥ ввод¤ть в експлуатац≥ю р≥зн≥ ≥нформац≥йно-ф≥нансов≥ WAP-послуги, в тому† числ≥ ≥ системи моб≥льноњ комерц≥њ (m-commerce).  ористуванн¤ моб≥льним телефоном, п≥дтримуючим WAP, стаЇ ознакою стежачоњ за модою, технолог≥чно просуненоњ людини. ќднак будь-¤ка нова технолог≥¤, ¤к ≥ будь-¤ке ускладненн¤, несе в соб≥ нов≥ небезпеки. „им б≥льше ст≥льниковий телефон стаЇ схожий на м≥н≥-комп'ютер, тим б≥льше побоювань у користувач≥в викликаЇ можлив≥сть доступу до њх, конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ сторонн≥х ос≥б, а також загроза стати жертвою WAP-хакер≥в. як в будь-¤к≥й ≥нш≥й систем≥ електронних платеж≥в ≥ обм≥ну конф≥денц≥йною ≥нформац≥Їю, питанн¤ безпеки транзакц≥й − ключова ланка вс≥Їњ системи.

—истема моб≥льного ≤нтернету складаЇтьс¤ з двох транспортних частин передач≥ ≥нформац≥њ − рад≥оканалу ст≥льникового зв'¤зку ≥ самоњ ≥нфраструктури ≤нтернету. ” мережах GSM використовуютьс¤ засоби захисту протоколу WAP, а в ≤нтернет≥ − протоколу TCP/IP. ѕротокол WTLS, що входить в специф≥кац≥ю WAP, забезпечуЇ захист при передач≥ даних на шл¤ху в≥д WAP-тем≥нала абонента до WAP-шлюзу. ѕри передач≥ даних на необх≥дний ресурс в мереж≥ вони захищаютьс¤ протоколом SSL з≥ спец≥альним 128-б≥тним ключем шифруванн¤. Ќа жаль, в ц≥й на перш≥й погл¤д непогано захищен≥й систем≥ присутн¤ недоробка в точц≥ сполученн¤ моб≥льноњ ≥нфраструктури ≥ ≤нтернету. ѕри перекодуванн≥ даних вони залишаютьс¤ на ¤кийсь час абсолютно незахищеними. ѕеретворенн¤ WTLS − SSL − WTLS зд≥йснюютьс¤ на WAP-шлюз≥, ≥ ¤краз в цей час дан≥ залишаютьс¤ незашифрованими ≥ потенц≥йно вразливими. ‘актично це означаЇ можлив≥сть стороннього втручанн¤ в ≥нформац≥ю, що приймаЇтьс¤, та передаЇтьс¤,† будь це e-mail, секретний пароль або звичайн≥ wml-стор≥нки.

ѕри зд≥йсненн≥ куп≥вель ≥ платеж≥в за допомогою WAP-терм≥нала користувач≥в л¤каЇ ≥мов≥рн≥сть того, що з њх рахунку продавець може зн¤ти б≥льшу суму, н≥ж потр≥бно дл¤ оплати товару, ¤к трапл¤Їтьс¤ ≥нод≥ при оплат≥ кредитними картами. ” б≥льшост≥ випадк≥в такоњ небезпеки не ≥снуЇ, оск≥льки структура системи електронних платеж≥в спроектована таким чином, що продавець отримуЇ лише п≥дтвердженн¤ про оплату товару необх≥дноњ суми, а сам безпосередньо грош≥ з рахунку кл≥Їнта не зн≥маЇ.

ƒе¤ких користувач≥в послуг моб≥льного ≤нтернету ц≥кавить також питанн¤ захисту ст≥льникових телефон≥в в≥д в≥рус≥в, ¤кими можна† "заразитис¤", знаход¤чись в онлайн≥ (аналог≥чно ≥з звичайними комп'ютерами, п≥дключеними до мереж≥).† "„им б≥льше моб≥льний телефон буде ставати схожий на комп'ютер, тим жахлив≥ше будуть в≥руси дл¤ нього", − за¤вив кер≥вник в≥дд≥ленн¤ корпорац≥њ IBM WATSON RESEARCH CENTRE.

ѕерший в св≥т≥ в≥рус, що торкнувс¤ власник≥в моб≥льних телефон≥в, з'¤вивс¤ в ≤спан≥њ. ¬≥д зловмисник≥в постраждали абоненти ≥спанського ст≥льникового оператора MOVISTAR. ¬≥рус, ¤кий його творець назвав "TIMOFONICA", закидаЇ жертву непотр≥бними SMS-пов≥домленн¤ми. ѕрограма в≥дноситьс¤ до класу† "черв'¤к≥в".† ¬она, ¤к ≥ сумне в≥дома† "I LOVE YOU", написана на мов≥ VB SCRIPT. ѕроте, це був не ¤кийсь† "ст≥льниковий чудо-в≥рус", а звичайний комп'ютерний в≥рус, що розсилаЇ з ≤нтернету через SMS-шлюз пов≥домленн¤ по згенерованим номерам. ќднак, в принцип≥, по¤ва спец≥альних† "ст≥льникових в≥рус≥в" − вже реальн≥сть ≥ вже Ї перш≥ жертви. ћова йде про абонент≥в ¤понськоњ NTT DoCoMo,† що використовують моб≥льн≥ телефони з п≥дтримкою i-mode: п≥д час онлайнового тесту про в≥дносини, в≥дпов≥дь† "так" на де¤к≥ питанн¤ супроводжувалас¤ негайним дзв≥нком в пол≥ц≥ю по номеру 110. ѕриродно, виклик пол≥цейського номера зд≥йснювавс¤ без участ≥ власника телефону; усього було зареЇстровано б≥л¤ 400 таких дзв≥нк≥в. як з'¤сувалос¤, в ≤нтернет-тест≥, створеному спец≥ально дл¤ апарат≥в з i-mode, була прихована в≥дпов≥дна† "тро¤нська" функц≥¤. ¬инних не знайшлиЕ

ћожлив≥сть створенн¤ в≥рус≥в дл¤ моб≥льних телефон≥в засновуЇтьс¤ на тому, що в них ≥снуЇ де¤ка под≥бн≥сть операц≥йноњ системи, ¤ка з кожною новою моделлю телефону все удосконалюЇтьс¤ ≥ ускладнюЇтьс¤.

ѕроте, ст≥льников≥ в≥руси поки не здатн≥ з≥псувати ≥нформац≥ю на sim-карт≥ абонента, так ¤к ≥нформац≥¤ на н≥й захищена, ¤к ≥ на будь-¤к≥й ≥нш≥й сучасн≥й smart-карт≥. Ќе секрет, що ≥снуЇ безл≥ч р≥зних моделей моб≥льних телефон≥в, ≥ вс≥ вони мають р≥зне програмне забезпеченн¤. “аким чином, ви¤в ¤кого-небудь ун≥версального моб≥льного в≥русу практично неможливий. ƒе¤к≥ розробники† антив≥русних програм дл¤ ѕ  всерйоз зац≥кавилис¤ створенн¤м антив≥русного пакету дл¤ моб≥льних телефон≥в.† "“ак≥ пон¤тт¤ ¤к функц≥ональн≥сть ≥ безпека сьогодн≥ несум≥сн≥. як т≥льки телефон став б≥льш, н≥ж просто трубкою з м≥крофоном ≥ динам≥ком, стало неминучим створенн¤ в≥русу дл¤ нього", − вважаЇ президент компан≥њ Symantec Research Centre ≈р≥к „иЇн. –озробку антив≥русу дл¤ прилад≥в, п≥дтримуючих WAP, проанонсувала ≥ рос≥йська антив≥русна† "Ћаборатор≥¤  асперського". ћихайло  ал≥н≥ченко, техн≥чний директор† "Ћаборатор≥њ  асперського", розпов≥в, що вже зараз певн≥ формати SMS-пов≥домлень здатн≥† "п≥дв≥шувати" будь-¤кий GSM-телефон. ѕо м≥р≥ ≥нтеграц≥њ ст≥льникових телефон≥в ≥ PDA (цифрових органайзер≥в) небезпека буде зростати.† "ћодиф≥кац≥¤ коду, що виконуЇтьс¤ − наприклад, в≥русними програмами, − можлива там, де Ї софт, що завантажуЇтьс¤,† в сучасних же апаратах в≥н† "прошитий" " − говорить  ал≥н≥ченко, − ¤к т≥льки технолог≥¤ розвинетьс¤ в достатн≥й м≥р≥, виникненн¤ в≥рус≥в стане можливим, ≥ статис¤ це може вже через р≥к". ¬становлювати створен≥ в майбутньому ст≥льников≥ антив≥русн≥ пакети будуть на своњх серверах ст≥льников≥ оператори, ≥, таким чином, к≥нцевих користувач≥в телефон≥в ц¤ проблема непокоњти не буде.†

ѕередбачаЇтьс¤, що надал≥ р≥вень безпеки WAP ≥стотно п≥двищитьс¤ з введенн¤м системи так званих WIM-модул≥в (WirelessIdentityModule), ¤к≥ гарантують захист сеанс≥в ≤нтернет-транзакц≥й за допомогою спец≥ального шифруванн¤ ≥ систем† "цифрового п≥дпису" дл¤ авторизац≥њ онлайнових операц≥й даного моб≥льного користувача. “акож стане можливим використанн¤ багатозадачних лог≥чних канал≥в, що дозвол¤ють користувачев≥ перейти з одного додатку на ≥нший, не втрачаючи при цьому зв'¤зку з попередн≥м. Ќа жаль, под≥бн≥ функц≥њ стануть можлив≥ т≥льки у верс≥¤х WAP-протоколу 1.2 ≥ 2.0.

2.8.1 WAP допомагаЇ злод≥¤м.

ўе тор≥к директор Ївропейського в≥дд≥ленн¤ Check Po≥nt ≈рве Ѕуржуа (Herve Bourgo≥s) сказав пророч≥ слова − "“ехнолог≥¤ WAP, що забезпечуЇ моб≥льним телефонам доступ у Web, породить у мереж≥ г≥гантський траф≥к, а UMTS, технолог≥¤ третього покол≥нн¤ ст≥льникового зв'¤зку, ≥стотно прискорить ус≥ ц≥ процеси. ¬итончен≥ користувач≥-зловмисники одержать можлив≥сть залазити в уразлив≥ банки даних за допомогою своњх моб≥льних телефон≥в, перекидаючи ≥нформац≥ю в портативн≥ комп'ютери, або† запускати в≥рус перед в≥дключенн¤м ≥ зникненн¤м з мереж≥..."

Ќе пройшло ≥ року, ¤к в≥н ви¤вивс¤ прав − 32-л≥тн≥й оф≥ц≥ант ≥з Ѕруклина, —Ўј, у даний час обвинувачуЇтьс¤ в злочин≥, що вже встигли охрестити "найб≥льшим шахрайством в ≥стор≥њ ≤нтернету", зробленому за допомогою Wap-телефону, в≥ртуальноњ голосовоњ пошти й ≤нтернет, пов≥домл¤Ї Newsbytes з посиланн¤м на газету The New York Post. ¬≥дпов≥дно до ≥нформац≥њ, опубл≥кованоњ в газет≥, јбрам јбдала (Abraham Abdallah) п≥дозрюЇтьс¤ в розкраданн≥ через ≤нтернет м≥льйон≥в долар≥в з рахунк≥в в≥домих людей, топ-менеджер≥в великих корпорац≥й. ¬ ц≥лому† жертвами злочинц¤ стали 200 чолов≥к з "—писку самих багатих людей јмерики". ¬≥д д≥й к≥бершахра¤ постраждали: Ѕ≥лл √ейтс (B≥ll Gates), —т≥вен —п≥лберг (Steven Sp≥elberg), ƒжордж Ћукас (George Lucas), Ћарр≥ ≈лл≥сон (Larry Ell≥son), ћайкл Ѕлумберг (M≥chael Bloomberg) ≥ багато хто ще.

÷≥кавий не сам факт злочинного поводженн¤ − це давно вже не р≥дк≥сть. —ам факт, що порушник використовував слабост≥ в нових технолог≥¤х, особливо в телефонах Wap, насторожуЇ експерт≥в ≥ безл≥ч користувач≥в моб≥льних засоб≥в комун≥кац≥њ. Ѕезпека бездротовоњ системи не може бути над≥йн≥ше, н≥ж сам власник пристрою. ƒуже багато експерт≥в сход¤тьс¤ в думц≥, що одн≥Їю з головних турбот при звертанн≥ до кишенькових пристроњв Ї зовс≥м очевидний факт − такий пристр≥й набагато легше втратити, н≥ж звичайний наст≥льний комп'ютер.

ƒуже часто захисн≥ м≥ри, що використовуютьс¤ користувачами, ви¤вл¤ютьс¤ набагато слабк≥ше того, що може надати техн≥ка. “ак, функц≥њ безпеки електронного пристрою практично завжди забезпечуютьс¤ системою аутентиф≥кац≥њ власника, у найпрост≥шому випадку − це пароль доступу, ≥ зараз в≥н нер≥дко може бути досить довгим ≥ складним дл¤ протисто¤нн¤ методам п≥дбора. ќднак люди надають перевагу самим трив≥альним р≥шенн¤м − ¤кий-небудь наб≥р з чотирьох цифр, типу† року або дат≥ народженн¤, або† ≥м'¤ близькоњ ≥стоти.

як говорить ƒжеф ’ок≥нз (Jeff Hawk≥ns) − "батько" PalmP≥lot ≥ один з кер≥вник≥в корпорац≥њ Handspr≥ng, "саме з цих причин найб≥льша† загроза дл¤ кишенькових пристроњв − це люди, котр≥ њх губл¤ть ". якщо сам власник пристрою не заклопотаний питанн¤ми безпеки, то н≥¤ка техн≥ка допомогти йому не зможе. ќднак, на думку б≥льшост≥ постачальник≥в устаткуванн¤, ц≥лком адекватним р≥шенн¤м проблем з неконтрольованим поширенн¤м у моб≥льних мережах ус≥л¤ких небажаних ≥ просто небезпечних послань, повинн≥ стати криптограф≥чн≥ сертиф≥кати.

як показуЇ практика, у своњх мах≥нац≥¤х, що тривали п≥вроку, злочинець використовував WAP-телефони ≥ в≥ртуальну голосову пошту, а також н≥чого не п≥дозрювавши кур'Їрськ≥ служби. …ому вдалос¤ обдурити банки, ≥нвестиц≥йн≥ корпорац≥њ ≥ брокерськ≥ контори, що мали доступ до номер≥в кредитних рахунк≥в потерп≥лих. —еред обманутих так≥ в≥дом≥ компан≥њ, ¤к Goldman Sachs, Bear Stearns, Merr≥ll Lynch.

—ама схема мах≥нац≥њ досить докладно описана в газет≥, однак шл¤хом лог≥чного анал≥зу можна припустити, що шл¤х≥в дл¤ наст≥льки ¤вно протиправних д≥й було не багато. ќдин з вар≥ант≥в − одержати коп≥ю кредитноњ картки (сл≥па), коли ц≥кавл¤че нас обличч¤ розплачуЇтьс¤ в† магазин≥ чи ресторан≥. ƒругий − п≥дгл¤нути номер кредитки ≥ дату њњ д≥њ, а також повне ≥м'¤ власника. ќск≥льки наш герой працював в аналог≥чному пункт≥ сусп≥льного харчуванн¤, то зробити це не дуже складно − просто зайвий раз провести спец≥альним пристроЇм по новому бланку ≥ коп≥¤ кредитки готова. ƒал≥ можна п≥дробити п≥дпис (в≥н Ї на зворотн≥й сторон≥ картки) ≥ повний комплект документ≥в у руках зловмисника. ѕ≥сл¤ цього можлив≥ вар≥анти − можна зробити коп≥ю картки ≥ занести туди дан≥ з реальноњ − даний б≥знес у —Ўј досить розповсюджений, дл¤ цього усього лише потр≥бний апарат, що виготовл¤Ї пластиков≥ карти ≥ трошки бажанн¤, щоб одержати дубл≥кат. ћожна за допомогою комп'ютера зробити запис свого голосу б≥льш схожим на ориг≥нал ≥ послати це файлом у систему в≥ртуальноњ голосовоњ пошти − з≥ звертанн¤м до менеджера банку зробити дубл≥кат кредитноњ картки, вказавши при цьому вже в≥домий номер, дату д≥њ ≥ повне ≥м'¤ власника, п≥дтвердивши це цифровим п≥дписом, схожим на п≥дпис власника, можна списати грош≥ за дану процедуру з його рахунка. ќдин нюанс − ¤к† адресу одержувача можна вказати поштову адресу абонентськоњ скриньки, що буде зареЇстрована на схоже по звучанню ≥м'¤ (перестановка одн≥Їњ† букви чи ≥нше по батьков≥).

—уть у будь-¤кому випадку одна − будь-¤кими шл¤хами одержати доступ до реальноњ кредитноњ ≥стор≥њ власника рахунка. ѕ≥сл¤ цього можна отримати гот≥вку через банкомати, можна купувати товари в магазинах, переказувати грош≥ на рахунки р≥зних в≥ртуальних персонаж≥в. јле головне − не зариватис¤, д≥¤ти обережно, невелик≥ суми в р≥зн≥ адреси, адже люди багат≥ р≥дко пам'¤тають ус≥ перерахуванн¤ на 100-200 долар≥в що, дл¤ них це не так важливо.

ќсоблив≥сть банк≥вськоњ системи —Ўј − власникам кредитних карток кожен м≥с¤ць приход¤ть поштою† фотокоп≥њ вс≥х сл≥п≥в за м≥с¤ць − тобто† реальн≥ коп≥њ зроблених переклад≥в у магазинах, ресторанах ≥ т.д. Ќа кожному такому лист≥ − вс≥ дан≥ про власника, перехопити лист можна ≥ на техн≥чн≥й стад≥њ обробки − в поштовому в≥дд≥ленн≥, в машин≥ кур'Їрськоњ доставки й в поштов≥й скриньц≥. «араз це можна зробити ще прост≥ше − зламати центральний чи м≥сцевий комп'ютер реального поштового в≥дд≥ленн¤ ≥ п≥дправити на час адресу дл¤ доставки таких лист≥в − на к≥лька годин, щоб кур'Їри доставили все по потр≥бному зловмиснику адресу, а п≥сл¤ реальн≥ дан≥ в≥дновлюютьс¤, ≥ сл≥ди проникненн¤ зам≥таютьс¤. “акож час в≥д часу зламують кл≥Їнтськ≥ дан≥ в р≥зних ≥нтернет-магазинах, причому зробити це можна так, що н≥чого не буде пом≥тно, а користатис¤ даними можна досить довго, перш н≥ж хто-небудь це пом≥тить.

™ ≥ ще б≥льш ц≥кавий шл¤х − багато хто з перерахованих вище людей використовували своњ моб≥льн≥ телефони дл¤ m-buss≥ness, тобто† де¤кого р≥зновиду e-commerce, коли за допомогою моб≥льника можна оплачувати рахунки, одержувати доступ до конф≥денц≥йноњ голосовоњ† пошти чи в≥дправл¤ти конф≥денц≥йн≥ дан≥. ƒов≥датис¤ пароль ≥ лог≥н можна шл¤хом п≥дбору, п≥дгл¤данн¤, обчисленн¤. Ќе виключено, що зловмисник просто п≥дгл¤нув ц≥ лог≥ни чи викрав њх на склад≥ ¤коњ-небудь Ѕƒ − на черговому всесв≥тньому економ≥чному форум≥ в ƒавосу пропали аналог≥чн≥ дан≥, що наводить на думку про нехай примарний, але зв'¤зок цих двох под≥й. ƒал≥ − справа техн≥ки.

ƒо реч≥ показовий ще один факт − WAP, чи "протокол бездротових додатк≥в" маЇ добре в≥дому "д≥ру" в безпец≥: в т≥й точц≥, де дан≥ переход¤ть ≥з провод≥в в еф≥р дл¤ бездротовоњ передач≥. ¬ цьому м≥сц≥, ≥менованому WAP-шлюзом, дан≥ формату HTML, зашифрован≥ засобами протоколу SSL (Secure Sockets Layer), повинн≥ бути розшифрован≥, переведен≥ у формат WML (W≥reless Markup Language) ≥ по нов≥й зашифрован≥ засобами WTLS (W≥reless Transport Level Secur≥ty), призначеними дл¤ захисту WAP-даних у формат≥ WML. Ќасл≥дком же даного перетворенн¤ Ї те, що ¤кщо зловмисник маЇ доступ до WAP-шлюзу, то в≥н може в≥льно перехоплювати весь розшифрований SSL-траф≥к у в≥дкритому вид≥, до того, ¤к дан≥ надход¤ть на WTLS-перекодуванн¤. «вичайно, ц¤ проблема прекрасно в≥дома фах≥вц¤м, ≥ до наступноњ верс≥њ протоколу − верс≥њ WAP 2.0 − ц¤ "д≥ра" була забита. јле це був листопад 2000 року, коли мах≥нац≥њ вже почалис¤ ≥ коди доступу були в руках злочинц¤.

як коментуЇ јлан  есслер (Alan Kessler), один з кер≥вник≥в компан≥њ Palm, кишеньковий пристр≥й "повинен бути простим, елегантним, вкрай над≥йним ≥ недорогим". «розум≥ло, що властивост≥ з цього набору не дуже просто сполучаютьс¤ один з одним, а† коли мова заходить про включенн¤ криптограф≥њ, то дл¤ загального "полегшенн¤" конструкц≥њ вс≥л¤ко намагаютьс¤ спростити ≥ цю ресурсом≥стку функц≥ю. ¬ одних бездротових пристро¤х завз¤то уникають 128-б≥тне шифруванн¤, в≥ддаючи перевагу 56-б≥тному, а в компан≥њ RSA, що недавно включила у св≥й в≥домий крипто-≥нструментар≥й дл¤ розробник≥в Bsafe ≥ засобу WTLS-шифруванн¤, використовуЇтьс¤ нова технолог≥¤ "mult≥pr≥me", що оперуЇ зам≥сть двох великих модул≥в множиною з дек≥лькох простих чисел поменше, що п≥двищуЇ продуктивн≥сть ц≥ною де¤кого зниженн¤ ст≥йкост≥. јле, швидше за все, моб≥льники зазначених вище потерп≥лих такими властивост¤ми ще не волод≥ли.

ѕо сут≥ справи характерне дл¤ кишенькових комп'ютер≥в ≥ ст≥льникових телефон≥в сполученн¤ загальнодоступност≥ ≥ пор≥вн¤но слабкоњ захищеност≥ робить њх дуже привабливою стартовою площадкою дл¤ заповненн¤ сусп≥льних мереж новими в≥русами. ≈ксперти вже зараз попереджають, що широке поширенн¤ кишенькових пристроњв на основ≥ ќ— W≥ndows CE, наприклад, потенц≥йно несе в соб≥ значну загрозу бездротовим мережам, оск≥льки в CE п≥дтримуютьс¤ скр≥пти ≥ т≥сна ≥нтеграц≥¤ з такими небезпечними додатками ¤к Outlook, ¤к≥ забезпечують дуже швидке поширенн¤ зловмисних код≥в типу сумно в≥домого хробака ≤LOVEYOU. ” таких умовах моб≥льн≥ пристроњ стають дуже спри¤тливим ірунтом дл¤ швидкого розмноженн¤† в≥рус≥в або оперативних д≥й комп'ютерних зломщик≥в. ¬ компан≥¤х, що займаютьс¤ виробництвом пристроњв моб≥льного зв'¤зку, прекрасно розум≥ють вс≥ ц≥ реч≥. Ќаприклад, ¤к сказали в Nok≥a, вони визнають можлив≥сть таких погроз ≥ мають нам≥р почати необх≥дн≥ кроки дл¤ захисту. јле при цьому ф≥лософськи коментують: "”се залежить в≥д того, ¤к рухаЇтьс¤ розвиток. ќск≥льки моб≥льн≥ телефони розвиваютьс¤ в напр¤мку ѕ , то природно, що буде з'¤вл¤тис¤ ≥ можлив≥сть дл¤ аналог≥чних атак зловмисник≥в". ¬ Nok≥a думають, що життЇво важливим стаЇ ознайомленн¤ користувач≥в з можливими ризиками використанн¤ техн≥ки. —аме головне − це усв≥домленн¤ аспект≥в безпеки. “ому телефони повинн≥ розробл¤тис¤ таким чином, щоб користувач мав ч≥тке у¤вленн¤, що саме в≥н робить.

ј цифри статистики ≥ прогноз≥в тим часом св≥дчать, що дл¤ бездротових систем зв'¤зку попереду розвертаютьс¤ сам≥ райдужн≥ перспективи, оск≥льки через 3-5 рок≥в к≥льк≥сть моб≥льних користувач≥в ≤нтернету перевищить число користувач≥в "стац≥онарних", що працюють через звичайн≥ ѕ . як пророкуЇ ≤nternat≥onal Data Corp., до 2003 року на руках у користувач≥в буде знаходитис¤ близько 50 м≥льйон≥в кишенькових комп'ютерних пристроњв, причому значна њхн¤ частина − з можливост¤ми бездротового зв'¤зку. ѕо розрахунках ≤G≤ Consult≥ng к≥льк≥сть "розумних" телефон≥в зросте на 88%, дос¤гши 330 м≥льйон≥в апарат≥в. «аворожен≥ цими цифрами, виробники устаткуванн¤ намагаютьс¤ ¤комога швидше† забезпечити бездротовий доступ до послуг електронноњ комерц≥њ, доставки пов≥домлень р≥зноман≥тних формат≥в ≥ ≥нших привабливих серв≥с≥в. јле практично н≥коли на перше м≥сце не ставитьс¤ безпека, оск≥льки вийти на ринок ≥з продуктом набагато важлив≥ше.†

ѕротисто¤ти даним шахрайським д≥¤м можна досить просто − регул¤рно зв≥р¤ти так≥ показники, ¤к залишок на рахунку, прих≥д ≥ витрата рахунка, уважно перегл¤дати над≥слан≥ зв≥ти про переводи з рахунк≥в ≥ чеки, а також рахунок за моб≥льний зв'¤зок. «авести к≥лька кредитних карток ≥ пару дебетних − дл¤ витрат у ненад≥йних м≥сц¤х, де њх можуть п≥дгл¤нути, не переводити занадто багато грошей на одну картку, не розкривати н≥кому кодове кредитне слово, користатис¤ банкоматами в закритих прим≥щенн¤х, проводити трансфери в к≥берпростор≥ по спец≥альних плат≥жних картах дл¤ ≤нтернет. ƒл¤ ст≥льникових ≥ переносних комп'ютер≥в − придумати складне словосполученн¤ дл¤ парол¤, н≥коли не залишати той P≥N-код, що ¬ам поставили в салон≥ з продажу† моб≥льноњ техн≥ки, зм≥нювати його обов'¤зково, стежити за балансом рахунка ≥ регул¤рно зв≥р¤ти л≥стинг своњх дзвоник≥в.

2.9 ѕрогнози ≥ статистика.

ѕрогнози р≥зних досл≥дницьких компан≥й в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою, але дають загальну картину розвитку моб≥льних засоб≥в ≥ ≤нтернет послуг. “ак, за даними Allied Business Intelligence, у 2000р. частка WAP-сум≥сних терм≥нал≥в складала 12% в≥д продаж≥в по всьому св≥т≥, а до 2005р. зросте до 33%, що в ц≥лому складе близько 600 млн WAP-сум≥сних пристроњв, проданих з 2000р. по 2005р. јнал≥тики Allied Business Intelligence стверджують, що р≥ст ринку моб≥льного цифрового зв'¤зку буде забезпечений стандартизац≥Їю доступу в ≤нтернет з моб≥льних пристроњв (протокол WAP), що дозволить операторам запропонувати абонентам широкий спектр ≥нформац≥йних цифрових серв≥с≥в.

“аблиц¤ 2.3.

ѕрогноз росту числа WAP-терм≥нал≥в компан≥њ Mobile Lifestreams

 

÷ифри показують процентне сп≥вв≥дношенн¤ WAP-терм≥нал≥в до загальноњ к≥лькост≥ моб≥льних пристроњв.

” —Ўј, за даними јсоц≥ац≥њ по ст≥льниковому зв'¤зку (Cellular Telecommunications Industry Association), число користувач≥в ц≥Їю послугою за 1999 р. виросло на 24,3% ≥ склало 86 млн чолов≥к. ƒосл≥дженн¤ показали, що близько 47,5% передплатник≥в пор¤д з послугами зв'¤зку використовують додатковий цифровий серв≥с. „исло користувач≥в додатковими цифровими послугами виросло на 110,4% у пор≥вн¤нн≥ з 1998 р. «агальне число користувач≥в складаЇ 31% в≥д усього населенн¤ крањни (дл¤ пор≥вн¤нн¤ − у ‘≥нл¤нд≥њ це число складаЇ 60%).

япон≥¤ по розвитку ринку послуг моб≥льного зв'¤зку йде поперед вс≥Їњ планети. Ќа початок кв≥тн¤ 2000 р. число абонент≥в моб≥льного зв'¤зку в япон≥њ дос¤гло 56,8 млн ≥ перевищило число абонент≥в стац≥онарного телефонного зв'¤зку (55,4 млн). ÷е пов'¤зано, у першу чергу, з поширенн¤м ≤нтернет послуг: звичайна телефон≥¤ вит≥сн¤Їтьс¤ л≥н≥¤ми ISDN ≥ оптоволоконими каналами, у той же час росте попул¤рн≥сть служби моб≥льного доступу в ≤нтернет i-mode (аналог WAP) найб≥льшого ¤понського оператора моб≥льного зв'¤зку NTT DoCoMo, що вже одержала 5,7 млн передплатник≥в при загальному числ≥ абонент≥в компан≥њ в 26 млн.

” ¬еликобритан≥њ ст≥льниковий бум продовжувавс¤, т≥льки в 1 квартал≥ 2000 р. до числа моб≥льних абонент≥в додалос¤ 3.25 млн, так що њхн¤ загальна к≥льк≥сть дос¤гла 27 млн, що майже в два рази перевищуЇ 14 млн абонент≥в на початку 1999 р.

ќт ще приклад з Ѕразил≥њ. 1 млн WAP-терм≥нал≥в за $200 млн придбав бразильський оператор Telesp Celular дл¤ орган≥зац≥њ доступу в ≤нтернет у рамках своЇњ мереж≥. Ѕразильська компан≥¤ оч≥куЇ, що р≥ст м≥сцевого ринку в 2000 р. може скласти 12 млн абонент≥в ≥ спод≥ваЇтьс¤ на зб≥льшенн¤ своЇњ частки на ринку з 35 до 50% абонент≥в. ѕрот¤гом 2000 р. Motorola do Brasil ≥нвестуЇ $60 млн у розробку нових продукт≥в ≥ розширенн¤ виробничих потужностей.

¬ –ос≥њ стримуючим фактором, у першу чергу, Ї варт≥сть користуванн¤ моб≥льним телефоном. «г≥дно з даними, що пов≥домл¤ютьс¤ операторами ст≥льникового зв'¤зку, число ст≥льникових абонент≥в у –ос≥њ дос¤гло 1.700.000. „исло абонент≥в у ћоскв≥, задеклароване ст≥льниковими компан≥¤ми, на 03 кв≥тн¤ 2000 р., за даними —ќ“ќ¬» , (http://www.sotovik.ru) перевищило 1 млн. –еальне число абонент≥в трохи нижче ≥ визначаЇтьс¤ обраною системою п≥драхунку "активних абонент≥в".

ѕотенц≥йний ринок Ї величезним. ѕо оц≥нках анал≥тик≥в, через 3 р. ст≥льниковий телефон буде вже в м≥ль¤рда чолов≥к, тобто в кожного шостого жител¤ «емл≥. якщо в≥дн¤ти з цього списку новонароджених д≥тей ≥ непрацюючих бабусь, та не забути про слаборозвинен≥ крањни, то можна вважати, що кожен другий працюючий буде мати моб≥льний телефон. ѕричому, застосуванн¤ моб≥льних засоб≥в зв'¤зку не знаЇ границь. ” журнал≥ "ћережний журнал Data Communi-cations", є1/2000, стор. 94 приведений приклад використанн¤ бездротових технолог≥й: "якийсь фермер причепив пейджер до вуха корови ≥ навчив њњ повертатис¤ на ферму, ведучи за собою вс≥х ≥нших кор≥в". ќт що можна придумати з моб≥льним пристроЇм!

Ѕагато нових моделей будуть оснащен≥ ѕ«, що дозволить власникам одержувати через ≤нтернет результати спортивних матч≥в, котируванн¤ акц≥й, розклад ав≥арейс≥в, прогноз погоди.

¬ усьому св≥т≥ сьогодн≥ нараховуЇтьс¤ пор¤дку 160 млн користувач≥в ф≥ксованого ≤нтернет зв'¤зку ≥ 375 млн користувач≥в ст≥льникового зв'¤зку. —трибок числа користувач≥в цифрового моб≥льного зв'¤зку забезпечить величезний потенц≥ал дл¤ компан≥й, що надають послуги моб≥льного ≤нтернет зв'¤зку й електронноњ комерц≥њ. јнал≥тики прогнозують, що через 3 р. понад 10% в≥д загального обс¤гу операц≥й електронноњ комерц≥њ буде зд≥йснюватис¤ через моб≥льн≥ трубки, а в пер≥од 2002-2005 р. буде продано б≥льш 600 млн ≤нтернет-сум≥сних ст≥льникових телефон≥в. ”се це показуЇ, наск≥льки динам≥чно розвиваЇтьс¤ ринок послуг моб≥льного зв'¤зку й ≤нтернет послуг.

” даний момент досить велика к≥льк≥сть компан≥й пропонуЇ ≥нструменти дл¤ створенн¤ WAP-додатк≥в. Ѕагато хто з них поширюЇ њх безкоштовно. ≤де¤ зрозум≥ла, ¤кщо компан≥¤ робить телефони з п≥дтримкою WAP, то, чим б≥льше буде WAP-серв≥с≥в в мережах моб≥льних оператор≥в ≥ ≤нтернет, тим б≥льше можливост≥ одержати велику к≥льк≥сть кл≥Їнт≥в.

 

p class=Center>